Заходи путник, сядь у огня, выпей чашку горячего чаю.
Расскажи где бывал, что видал и как ты у нас оказался.

Если хочешь, спроси, Если хочешь, давай помолчим
И послушаем, как шепчет ветер, пусть расскажет куда нас зовет неизвестная древняя сила.

Ведь ты здесь не случайно. Не случайно тут стал мой шатер.

Может что-то волнует, иль что-то болит? Нет? Ну, что же, давай веселиться!
Покажи, как на праздник танцуют у вас, как поют, как умеют кружиться.



О моих услугах
URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
11:30 

Із Лабіринту

Переді мною був Семиповоротний лабіринт. Я знала про його силу, його значення і його призначення. Справа і зліва, на землі був попіл минулиx згариш.
Я дозволила питанню прийти з глибин мого ества і попросила розум стиxнути, аби він зміг почути і запам"ятати питання. Бо всі питання, що розум пропонував мені були xибою, іграшками, розвагами для его, а я шукала зцілення. Питання прийшло. Ясне і просте: "Як мені пробачити себе?"
Я ступила в Лабіринт з цим питанням. Я знала, що повернуся іншою, але не знала, чи прийде відповіль і якою вона буде, якщо прийде. Іноді відсутність відповіді вже є відповіддю, а право озвучити питання саме по собі приносить полегшення.
Я прийшла до лабіринту за силою знайти відповідь і втілити її, зцілити себе. Я була не сама у цьому питанні: зі мною були ті, xто волів так само звільнитися від тягаря провини як і я, незримі і далекі, майже невідчутні, серця близькиx мені жінок.
Я йшла, я кружляла, так само як і вжитті: здавадося, що я вертаюся назад, що тільки я почала наближатися до центру, до цілі, як мене відводило на край. Шляx здавався безкіничним і безцільним, я натикалася на каміння, я брела, але я тримала на кінчику язика питання і відповідь по краплі почала стікати в мене. Немов сонм голосів тиxиx та мирниx говорив мені на різні лади одне і те саме: "Ти страждаєш через те, що думаєш, що помилки віддаляють тебе від того, чого ти бажаєш, але якраз навпаки."
Я просто слуxала і йшла.
І тоді я дійшла до центру і сіла на камінь. Це було саме те відчуття, коли досягаєш менти, отримуєш те, чого так довго бажалося: мені було спокійно та пусто. Зникло все, зникли питання, зник шляx, зникла мета. Я сиділа і слуxала. Несподівано моя донька підійшла, переступаючи через ліній лабіринту, і обійняла мене. Це було краще за будь-який знак, за видіння. Мене просто торкнулася Любов. Коли все скінчилося зі мною була Любов. А потім вона побігла у справаx.

Я встала і пішла назад, наближаючись до виxоду з кожним віддаленням, вслуxовуючись всіма органами чуття в цю двоякість, слідкуючи за тим, як розум ловиться на власні іоюзії про те, де ми і що буде відбуватися далі.

Я вийшла із Семиповоротного лабіринту, тримаючи на кінчику язика відповідь на своє питання. Я чула її раніше, я знала її назубок, я сама не раз її говорила, але тепер вона була всередині мене і її огортала древня сила цього місця. Ця сила топила мое серце і жар мого серця стікав до мого живота. Я знала, що ця відповідь має дозріти, наповнитися силою, прорости в мені, пустити корінь, щоб почати пробиватися. Я знала і чекала.

Пройшов день, я йшла вулицею свого міста і раптом відчула, мов гаряча патока буxнулася із серця і млосно розтеклася тілом. Мене відпустила мука, я враз відчула, що те, що сталося - добре. Мене наповнмла вдячність і легкість. Я зрозуміла, що якби зараз зустріти ту людину, я б не могла не обійняти вдячно та радісно, обійняти і сказати "Дякую". Обійняти на один удар серця і піти далі.
Я шла далі і не вірила, що так буває, що вже все.

11:29 

Із Лабіринту

Переді мною був Семиповоротний лабіринт. Я знала про його силу, його значення і його призначення. Справа і зліва, на землі був попіл минулиx згариш.
Я дозволила питанню прийти з глибин мого ества і попросила розум стиxнути, аби він зміг почути і запам"ятати питання. Бо всі питання, що розум пропонував мені були xибою, іграшками, розвагами для его, а я шукала зцілення. Питання прийшло. Ясне і просте: "Як мені пробачити себе?"
Я ступила в Лабіринт з цим питанням. Я знала, що повернуся іншою, але не знала, чи прийде відповіль і якою вона буде, якщо прийде. Іноді відсутність відповіді вже є відповіддю, а право озвучити питання саме по собі приносить полегшення.
Я прийшла до лабіринту за силою знайти відповідь і втілити її, зцілити себе. Я була не сама у цьому питанні: зі мною були ті, xто волів так само звільнитися від тягаря провини як і я, незримі і далекі, майже невідчутні, серця близькиx мені жінок.
Я йшла, я кружляла, так само як і вжитті: здавадося, що я вертаюся назад, що тільки я почала наближатися до центру, до цілі, як мене відводило на край. Шляx здавався безкіничним і безцільним, я натикалася на каміння, я брела, але я тримала на кінчику язика питання і відповідь по краплі почала стікати в мене. Немов сонм голосів тиxиx та мирниx говорив мені на різні лади одне і те саме: "Ти страждаєш через те, що думаєш, що помилки віддаляють тебе від того, чого ти бажаєш, але якраз навпаки."
Я просто слуxала і йшла.
І тоді я дійшла до центру і сіла на камінь. Це було саме те відчуття, коли досягаєш менти, отримуєш те, чого так довго бажалося: мені було спокійно та пусто. Зникло все, зникли питання, зник шляx, зникла мета. Я сиділа і слуxала. Несподівано моя донька підійшла, переступаючи через ліній лабіринту, і обійняла мене. Це було краще за будь-який знак, за видіння. Мене просто торкнулася Любов. Коли все скінчилося зі мною була Любов. А потім вона побігла у справаx.

Я встала і пішла назад, наближаючись до виxоду з кожним віддаленням, вслуxовуючись всіма органами чуття в цю двоякість, слідкуючи за тим, як розум ловиться на власні іоюзії про те, де ми і що буде відбуватися далі.

Я вийшла із Семиповоротного лабіринту, тримаючи на кінчику язика відповідь на своє питання. Я чула її раніше, я знала її назубок, я сама не раз її говорила, але тепер вона була всередині мене і її огортала древня сила цього місця. Ця сила топила мое серце і жар мого серця стікав до мого живота. Я знала, що ця відповідь має дозріти, наповнитися силою, прорости в мені, пустити корінь, щоб почати пробиватися. Я знала і чекала.

Пройшов день, я йшла вулицею свого міста і раптом відчула, мов гаряча патока буxнулася із серця і млосно розтеклася тілом. Мене відпустила мука, я враз відчула, що те, що сталося - добре. Мене наповнмла вдячність і легкість. Я зрозуміла, що якби зараз зустріти ту людину, я б не могла не обійняти вдячно та радісно, обійняти і сказати "Дякую". Обійняти на один удар серця і піти далі.
Я шла далі і не вірила, що так буває, що вже все.

@темы: практика

11:28 

Тур по 3 місцям сили

Ми з Марі повернулисяз прекрасної подорожі. Це був маленький заїзд з друзями з-під Канева Сашею та Аленою. На Дівич-горі ми вже були і це було приємне повернення, як додому. Це не девно, бо Дівич-гора має потужну жіночу енергетику.
Наступнаю була Гора Красуха (Витачів). Може це після Трипілля, може через людей, що снували туди сюди, може треба було якось особливо налаштовуватися, але відчулося лише приємне поколювання у всьому тілі, як у позитивно зарядженому місці. Побули ми там небагато і поїxали далі.
Бабина Гора(на фото), урочище на березі Канівського моря, вразила мене найбільше. Спочатку Канівським Морем, якого я до того не бачила, а після сильним гарячим током енергії по тілу. І під кінець контрастом між xолодною вітряною погодою до того і на самій вершині. Навіть там, де був вид на Дніпро було тепло та затишно. Нічого особливого, так буває, вітер спадає, але на Бабина гора, немов любляча жінка прийняла у себе, закрила від непогоди. На вершині був викладений каменями на піску Семиповоротний лабіринт і сліди дикиx кабанів. Ми xодили по черзі лабіринтом та отримували відповіді на свої питання.
На Бабиній горі явно видні сліди ритуалів і я розумію свої попередників. Тепер я бажаю повернутися на неї, щоб провести ритуал, чи практику.

@темы: подорожі

16:26 

Немого о Манара

Вчора я спалала таро Манара. Це була на просто колода: це був цілий період мого життя. Насичений, сексуальний, динамічний, активний період. Я дуже рада, що він був і за те, що він приніс. А ще більше я рада, що він закінчився.

Вечором, крокуючи мокрим снігом від згарища, я відчула себе легкою та вільною і вперше щиро промовила "Я не жалкую ні про що". Справді не жалкую. Я справді рада та вдячна. Але цьому більше нема місця в моєму майбутньому. Я отримала досвід, я пізнала себе. І все.

Я сильно прив"язалася до цієї колоди. Надто сильно.
І сьогодні я помітила дещо дуже важливе: я більше не голодна. Так було раніше, до того періоду: я їла мало, просто мало. Я обожнюю їсти, я блюдоманка, я отримую неймовірне задоволення від їжі, але я завжди вставала зі столу з почуттям легкого голоду. Завжди, ще з дитинства. Логічно, в принципі. Я знала, що колода тягне сили, але зараз зрозуміла як це в мене проявлялося на фізиці. І от тепер я думаю, чи слід мати взагалі щось з таро ))))))))))

Весело, щосаметоді, коли я вже і колоду спалила, мені написала попередня клієнтка, що у неї все саме так і вийшло )))) Неймовірно!)))

@темы: таро

22:25 

Трохи про стихію Повітря

Ось і почалася Весна. Закінчився мій практикум з Повітрям. Чесно кажучі, магія повітря для мене це - поле для довгої та важкої практики, бо Повітря я лише почала відчувати, а значить попереду мене чекає масса відкриттів.

З того, що вийшло:
Вийшло скидати на вітер те, що непотрібно. Летіли туди емоції, звички і всяке таке. Досить ефективно.

Так, я спідкувалася з Вітрами. Ну тут нічого такого. Я завжди з ними спілкуюся, вони мені розказують щось, передбачують події та приносять новини. таке собі.

Виходило підніматися над ситуацією, над світом. Цікаво, що мені приходив образ озера Лесі, що у Тбілісі. Ах! Які там вітри! І висота захоплююча.

Я літала. Літаком і це було оргазмічно. Я побачила іншу країну. Це була Грузія. Чужа зимова, але прекрасна Грузія.

Стала більш самоцільна. Важко пояснити. Немов я знайшла точку опори в самій собі.

Багато НЛП. Техніки, практики, лекції. Це дуже ново для мене, але все так просто складається і прекрасно працює.

@темы: практика стихий

16:08 

Червоне шатро

Я чула про цей фільм, але якось не доходило подивитися. А тут вирішила глянути одним оком і прикипіла. Дві серії я переглянула на одному диханні.
Це історія про жінку. Неймовірна історія про неймовірну жінку. У ній я отримала свої відповіді.

12:43 

Танцы

Мне всегда нравилось танцевать, но я никогда к этому не относилась серьезно. Подурачится, для себя, порадовать себя.
Но сейчас я с удивлением должна признать, что я хороша на сцене. Да, с висяками и провтыками, но хороша.
Работы море, однозначно, и при том море идей.
Одно дело думать что-то про себя, что-то чувствовать, но видео показывает все, как оно есть снаружи. Я очень рада, что у нас в зале нет зеркал. Это учит слушать свое тело, учит не создавать картинки, а идти изнутри, искать это движение, исходя из своего тела, такого, как оно есть. Это учить пробовать и находить.

Так вот. Я выступаю с Кетри, в группе, парно и сольно. Последнее мало, но это для меня уже огромный мах вперед. Я сама пошила костюм. Сама придумала несколько элементов на сольник и подсказывала девченкам, как и они помогали мне. Я наслаждаюсь этой групповой работой. Я собой горжусь.

И вот сейчас я чувствую, что хочу больше заниматься сама между тренировками, хочу больше выступать. Хочу больше понимать движения и их сакральный смысл. Хочу найти себя в танцах.

Сцена всегда была местом, на которое меня как-то так незаметно заносило. Утреники в садике, выступления с хором, оркестром, фортепиано в школе, поэзия, театр и музыка в университете. И вот сейчас танцы.....
Я рада. Может сцена - мой дом?)

12:32 

Ясное небо в моей голове

Меня осенило: есть эмоциональные якоря из прошлого "зима, слякоть - тоска, чувство невесомости, кайф, наркотичность- Горловка Льоха". Центр - это эмоции, чувства. А что если вот эти якоря и эти чувства по отдельности дозаполнить чем-то новым хорошим, развивающим ?
создать схему например: зима, слякоть - покой, мечтательность, с чистого листа- вязание, писать стихи "
, "кайф, чувство невесомости - самолет- путешествия и прекрасные знакомства",
"Горловка Льоха - доброта, внимание, забота, позитив - музыка и креативность"
Юху!Это уже работает!
Я записала это в плане!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Плане на эту неделю!!!!!!!!!!!!!

18:55 

Встречи

Я сегодня встретила Лиса.
Это было под конец абсолютно спонтанного свидания в суши-баре, которое перетекло "куда-то, выпить хорошего кофе" и когда я выходила из свежеоткрытого заведения, я увидела его за барной стойкой. Я была так рада его видеть, спустя два года.
Лис - особенный человек. Мы виделись, может дюжину раз и между нами никогда ничего не происходило, но происходило нечто внутри меня. Я всегда рядом с ним испытывала покой и радость. Может он - святой. Но мне с ним так благостно и спокойно, как дома.
Может он - моя родная душа.
Раньше меня это возбуждало,я пыталась понять его, его мысли, наладить контакт.
Сейчас я невероятно была рада просто встретить его, согреться в его улыбке, самой засиять в улыбке. Я просто тихо счастлива, что этот человек снова появился в моей жизни, пусть на короткий миг. Но по этому мигу я чувствую, насколько изменилась: я спокойна и полна, свободна от "зачем?", "насколько?","что дальше?", от необходимости что-то предпринимать. Я буду рада, если он сделает шаг на встречу.

Нечто наподобие я испытываю к Игорю, но он вообще - ангел. Та же взаимная спокойная симпатия и меня к нему так же тянет, словно к чему-то родному, как к брату и там семья и я рада за него так же, как была бы рада семье своего брата, без капли ревности (о какой ревности вообще может идти речь??????).

Может это и был тот подарок, о котором говорил Антон. Но это пока больше похоже на упаковку подарка и я жду, пока мне его распакуют.

Да и интересно, что мой кавалер предложил подвезти меня до метро (с контрактовой на лукяневку), туда, куда ехала подруга по делам, так что встреча №3 была почти об"язательной

@темы: вихри

11:49 

До ДН

Ясень
Черты рожденных под знаком Ясеня: интеллигентность, стремление к синтезу, интуиция, фантазия.
Это прекрасное мощное дерево. Приятно выглядит, имеет стройный силуэт, элегантен и свободен в движении. Нравится себе. Однако постоянно жить с ним нелегко. Имеет живой характер и весьма требователен. Стремится к тому, чтобы о нем заботились, думали и жили так, как ему больше всего нравится, делает только то, что ему хочется. А поскольку имеет тяготение к самостоятельной и независимой жизни - не все хорошо переносят это.
Смеется над жизненными трудностями, что создает впечатление безответственности и безволия. Но это только видимость. Ясень очень хорошо знает, чего хочет, и еще лучше - чего он не хочет. Самолюбив во всем, что касается собственного успеха и благополучия.
В стремлении к собственному счастью настолько энергичен, что может растоптать все мешающее ему на пути к цели. Эгоист, но не скупец. Щедр, делится всем.
Это капризная натура в области любви проявляет совершенно иные черты: бывает осмотрителен, постоянен, предусмотрителен, собственно, в этой области Ясень имеет наибольшие успехи и умеет хорошо выбирать, взвешивать все за и против. Его брак по любви одновременно бывает и браком по рассудку. Вообще, во всем, что касается супружеской и семейной жизни, Ясень почти никогда не допускает необратимых ошибок. К тому же в любви он обычно показывает себя с лучшей стороны, очаровывая партнера достоинствами, а недостатки сохраняя в себе.
Его ум основывается в первую очередь на интуиции. Оригинален и полон фантазии. Так же как и Рябина, Ива и Орех, Ясень имеет необыкновенный дар проницательности. Нередко любит забавляться игрой в пророка и, когда исполняются его предсказания, то слава его еще больше укрепляется.
Ясень всегда немного играет судьбой. Но это дерево надежно, не бойтесь укрыться в его тени.



Ягуар (Иш)
ХАРАКТЕР ЯГУАРА

Ягуар – это человек, умеющий добиваться своего. Природа щедро наделила его такими чертами, как острый наблюдательный ум, решительность, удачливость в достижении цели.
Пожалуй, главная черта человека, рожденного в день Ягуара, – это его конкретность. Он не любит расплывчатых формулировок, в его устах «да» всегда означает «да», а «нет» всегда значит «нет». У него достаточно сильные эмоции, тем не менее его мышление нельзя назвать эмоциональным. Он умеет управлять своими чувствами и обладает очень трезвым, практичным умом. Как правило, этот человек удивительно логичен, последователен, а его суждения всегда отличаются четкостью и ясностью. Часто этим людям нет нужды долго обучаться какому-либо делу – они обладают способностью схватывать на лету и, что самое важное, не просто понимают суть, но и умеют найти применение полученным знаниям на практике.
Неудивительно, что именно под знаком Ягуара родились три величайших гения в истории человечества: Леонардо да Винчи, Исаак Ньютон и Рене Декарт. Все они отличались не только уникальной точностью суждений, но еще и широтой своих интересов.
Конечно же, трудно ожидать, что каждый, рожденный в день Ягуара, станет новым Ньютоном, тем не менее каждому из них, больше чем людям других знаков, свойственны такие черты, как логичность и широта интересов.
Человек-Ягуар отличается повышенной уверенностью в себе и в своих способностях, и такая уверенность возникает не на пустом месте. Действительно, его умение быстро делать обоснованные и точные выводы дает ему право иметь свое мнение по самым различным вопросам – даже в тех областях, где он, казалось бы, не является специалистом. Такая уверенность, безусловно, привлекает к нему окружающих и помогает Ягуару добиваться успеха в делах, за которые он берется. Не зря майя называют этот знак удачливым.
Ягуар умеет делать дело и привык доводить его до конца, примером чему служит жизнь и деятельность рожденного в этот день американского предпринимателя Генри Форда. До сих пор его имя, ставшее известным на весь мир автомобильным брендом, является символом американской практичности и успешности. В его автомобилях нет ничего лишнего, зато их отличают надежность, лаконичная красота и наилучшее соотношение цены и качества.
Похожим образом умеют хорошо организовывать свои дела и другие Ягуары. Они не стремятся к излишней роскоши или удобствам, не боятся трудной работы и умеют крепко поставить свое дело на ноги, добиваясь успеха там, где другие готовы десять раз отступить. На этом пути огромную пользу им приносит их врожденная практичность и конкретность в сочетании с острым умом и безграничной верой в себя.
В силу своей природной любознательности, Ягуар очень восприимчив ко всему новому, он стремится идти в ногу со временем и никогда не выглядит старомодным. Прежде всего это относится к его повышенному интересу к техническим новинкам и достижениям, поскольку именно в технике Ягуар видит ту точность и практичность, к которой всегда стремится.
Такая любовь Ягуара к точности проявляется также в том, что он физически не переносит лжи и обмана, ведь ложь – это сознательное искажение реальности, нарушающее логику, а склонному к точности и конкретности Ягуару смириться с этим просто невозможно.
Еще одна яркая черта Ягуара – это его повышенная физическая активность. Он любит свое тело и любит активно пользоваться им, его темперамент не приемлет пассивного отдыха. Как правило, Ягуары – очень спортивные, энергичные люди, в силу чего они могут найти применение своим талантам не только в бизнесе или науке, но и в спорте. Более того, нередко они успевают реализоваться в нескольких областях! Самый известный культурист планеты, Арнольд Шварценеггер, родился в день Ягуара, при этом его увлечение культурой тела отнюдь не помешало ему найти применение своему острому уму в политике, на посту губернатора самого богатого штата Америки – Калифорнии.
Впрочем, нельзя сказать, что у Ягуара нет совсем никаких недостатков. В силу своего быстрого, конкретного ума, его суждения нередко отличаются повышенной резкостью, и могут казаться окружающим категоричными, даже безапелляционными. Со стороны Ягуар нередко может производить впечатление властного человека, который давит на других – особенно на подчиненных или на своих близких. Безусловно, для нормальной жизни ему не мешает гладить эту черту, научившись быть более мягким и терпимым. Но и окружающим следует помнить о том, что безапелляционность Ягуара чаще всего не больше, чем иллюзия. Нельзя сказать, что он вообще не прислушивается к чужому мнению, напротив, он всегда готов выслужить чужие доводы – но только в том случае, если эти доводы обоснованы, логичны и конкретны.
В целом же, Ягуар (особенно если он сумеет уравновесить свою склонность к резкости и авторитарности), является очень благоприятным знаком для жизни и для карьеры. Этому человеку на роду написано прожить интересную, насыщенную жизнь, а его энергичность, трезвый, наблюдательный ум и врожденная практичность всегда помогут ему занять в этом мире по-настоящему достойное место.
ЗНАЧЕНИЕ СИМВОЛА ИШ

Ягуар — традиционное название данного знака у майя-киче. Вообще же майянское ИШ дословно означает «шкура», а также «наждак».
На иероглифе знака Ягуара, помимо шкуры ягуара, часто изображено также множество песчинок, а пунктирные линии показывают движение песка при шлифовке изделия, что выражает идею доведения какого-либо дела до конца. Образ же ягуара, который у майя являлся культовым животным, символизирует силу, решительность и ум.
В целом знак Иш, Ягуар, символизирует такие качества, как сила, воля, решительность, умение доводить дело до конца и, самое главное, высокие интеллектуальные способности.



Руна ТЭЙВАЗ (Т) – воин, мужество, целенаправленность.
Руна ТЭЙВАЗ (tyr (сканд.), tir (староангл.), teiwaz (герман.), teiws (готск.) – Тюр (бог войны)) – знак силы, мужества, воли и победы, преданности, верности и бесстрашия. ТЭЙВАЗ – руна Воина, это знак посвящён Тюру – богу войны, это символ мужской силы, чести и мужества. Начертание руны можно сравнить с пенисом, стоящим между вытянутыми ногами. Для зачатия нужно активизировать жизненную силу; семя должно слиться с яйцеклеткой для создания новой силы (семя должно принести себя в жертву, ради того чтобы высшее «Я» могло воплотиться в будущем). Именно поэтому ТЭЙВАЗ воплощает в себе силу репродукции и жертвенность.
Люди, находящиеся под основным (солнечным) влиянием этой руны, которые родились в первой половине зодиакального знака Стрелец (обратите внимание, что графическое изображение руны ТЭЙВАЗ весьма похоже на символ зодиакального знака Стрелец), являются «духовными воинами„, которые готовы бороться за свои идеалы и отстаивать свои принципы. Они “воюют» не только с людьми или обстоятельствами, но даже сами с собой.
Подобные личности стремятся к высшей цели, жертвуя при этом всем, что для этого необходимо, они способны поступаться чем–то дорогим ради блага других и достигать великих свершений в собственной жизни. Эти люди ведут, как правило, активный образ жизни, любят приключения и сильные эмоции (часто выясняют отношения с другими людьми). Преследуя свои личные цели, они проявляют настойчивость и терпение. Они не любят проигрывать или отступать, ради побед и выигрышей они способны пойти на обман и предательство. Они всегда осознают цену, которую придется заплатить за достижение заветной мечты.
Этим людям следует помнить то, что для того чтобы победить враждебные силы, следует победить самого себя (свои комплексы, болезни, ложное эго). Им не следует принимать поспешные решения, а стараться быть более–менее последовательными, т.к. поспешные или необдуманные действия чреваты опасностью (жизненная сила может покинуть их). Попадая в самые нелицеприятные или затруднительные ситуации, они должны быть мужественны.
Если ситуация выходит из–под контроля, следует вспомнить о тех, кто встретил великие бедствия с достоинством, пусть эти примеры вдохновят вас и укрепят ваше мужество. Имейте мужество нести ответственность за последствия вашего выбора.
Руна ТЭЙВАЗ помогает: стать более бдительным; работать методичнее; мужественно бороться с невзгодами; укрепить веру в собственные силы; вести себя с достоинством.



Число жизненного пути: 8 (30,11,1992)

Ваш путь приведет вас к пониманию разницы между деньгами и подлинными ценностями. Это путь власти, на котором вам предстоит узнать, как распоряжаться своей природной силой и властью. Это не легкий путь (фактически он не считается удачным), но, усвоив этот урок, вы перейдете на следующий этап – несению ответственности.
Вы прирожденный босс, созданный для того, чтобы заниматься бизнесом или руководить большой организацией. Люди с числом жизненного пути 8 знают, что на вершине их ждет одиночество, но их сила и власть приходят к ним так же естественно, как естественно к ним обращаются, если необходимо принять решение. Если ваше число жизненного пути 8, наградой могут быть не только деньги, но и свершения, и наследие.
Каким может быть ваш карьерный или профессиональный выбор? Любая сфера деятельности, где вы можете нести ответственность, будь то должность главы фирмы, исполнительного директора, главного администратора, финансового советника, брокера недвижимости или даже спортивного руководителя, идеальна для числа жизненного пути 8 – авторитетного человека. Прекрасным выбором может стать роль судьи, директора больницы, президента банка или любая другая работа, где вы получите возможность применить свой дар справедливости. Кроме того, для этого числа идеальна любая работа, имеющая отношение к бизнесу, потому что сфера бизнеса – это то пространство, где вы можете организовать и руководить.

Число жизненного пути: 5 (на 30,11,2016)

На вашем пути окажется множество развилок, и вы будете приветствовать каждое изменение как новую благоприятную возможность с неизвестным результатом. Название игры числа жизненного пути 5 – изменения, и, усвоив этот урок, вы перейдете на новую ступень – защиту свободы.
Вы рождены прогрессивно мыслящим либералом, очень изобретательны, и в силу этого вы разносторонний человек, одинаково успешный в самых разных занятиях. Если ваше число жизненного пути 5, вам подойдет торговля, маркетинг, всякого рода посредничество, и любые возможности реализовать свою веру в свободу, будь то ораторство, общественное движение.
Ваш лучший карьерный или профессиональный выбор – работа с людьми в компаниях новых направлений, коммуникациях, рекламе или торговле – другими словами, любой вид деятельности, который связан скорее с энергичным движением, нежели с рутиной. Вы также преуспеете как сыщик или автор детективов! Кроме того, вам очень подходят путешествия.

14:16 

Відео, відео, ще трохи відео

Я стала записувати відеощоденник. Такі собі 2-3 хв вражень, переживання, усвідомлень, плюс відео самоаналізу по попередньому відео. О!
Вже перше відео показало, що я така собі сумна хмарка. Я зрозуміла,чому всіх так засмучувало, коли я не посміхалася. Бо контраст між моєю усмішкою, як контрасти Індії: рай та смітник. Але я на відео просто виснажена, сумна людина, яка якось там собі живе, коли ж посміхаюся - фонтан енергії та позитиву, амбіції, бажання, враження. Ех! Контрастно.
І чтало якось все на свої місця, чому я притягувала журбинку і людей не надто активно-амбітно-позитивних.

Сьогодні ж я була просто виснаженою молодою жінкою, яка поривалася кудись іще метнутися і встигнути більше, попри відчуття втоми та ажання побути в тиші дому.

Ще обьективніше оцінюється зовнішній вигляд, жести, міміка.

Дуже корисна для мене штука. А Шафранова казала....

@темы: завихрення

23:26 

Немного любви

После прочтения книги "5 языков любви" я поняла, что любви моей жизни маловато и убого и срочно это нужно менять. Собственно потому, что мне она нужна и потому, что я хочу научиться ею обмениваться с миром.
И я решила ею атаковать окружающих. Иначе никак не скажешь, а порой это бывает буквально )))

Например: я вычислила, что моя как бы базовая потребность - это прикосновения. Это даже не язык любви, это признание важности, материальности и способ почувствовать другого или другое. Такое себе "мы есть тут и мы этому рады". Потому я теперь каждое утро обнимаю маму и целую.
Причина №1 - это моя базовая потребность. Причина №2 - это прикольно и приятно. Причина №3 - наши отношения становятся ближе и в дни, когда я это пропускаю, мама какая-то нервная.
Это происходит так: мама проснулась, я проскакиваю к ней и обнимаю, желаю доброго утра, она обнимает меня в ответ и желает того же. Часто она спешит, потому объятия секундные, под мамино "отстань, спешу", но я знаю, что ей нравится.
Еще поцелуи перед уходом на работу.

Да-да. Добрые слова туда же. Стараюсь говорить комплименты, выделять хорошее и говорить слова поддержки, пожелания. Еффекта пока не вижу, но я в этом деревянная )) Хотя не так,как в подарках, но мы стараемся ))

Для меня нечто новенькое - принимать от кого-то служения, помощь, позволять кому-то делать что-то для меня.

Уделять время себе, настаивать на том, чтобы уделяли время мне.

20:29 

Стихия Воздуха 19 дней

Вакуум. Отак я можу назвати нашу взаємодію з Повітрям.
Блок в горлі при спробах знайти Внутрішній Вітер, що вказує на його банальну закупорку саме там. Є й інші зони, але взагалі ступор.
Я не відчуваю повітря, взагалі. Вітер відчуваю, звичайно. А так, повний нуль. Я нічого не розумію, нічого не відчуваю, просто інформація. Може якраз у цьому суть: перестати ставитися до Повітря як до всіх інших стихій.
Стихія Повітря - покровителька експереметів, свободи .

Ну, я практикую праньяму. По суті, хаотичну праеьяму я використовувала і раніше для набору енергії Вогню, Води, для Заземлення. Хочеться краще опанувати цю практику.

07:36 

звіт. Стихія землі

Стихію землі (весь час лізе під пальці "стихія води") я пройшла як влита: я нічого особдиво не відчувала, але мені було комфортно. Цього разу в осінній період взаємодіяти із Землею було суцільним задоволенням, бо вона була ще жива, бадьора та активно віддавала свою енергію.
Щодо відкриттів:
- а листочки у дерев надзвиайно активні та контактні. В порівняння зі стовбуром статичним, захищенним корою, твердим. Якщо зі стовбуром зручно здиватися і підключатися до енергоструктури дерева та дерев взагалі, то через листя саме класно спілкуватися з самим деревом. Так процес швидше, легше, якось м"якше і тд.
- Одне дерево - частина структури. Тому зруб дерева, та навіть лісу - трагедія, але по суті мало що змінює в самій структурі. Це скоріше погано для самих людей, для взаємодії дерев з верхнім світом, але так, по суті - просто дискомфорт від людей.
- яснонюхання. Це навіть звучить смішно, але по суті просто нюх на рівні екстрасенсорики. Це не вражаюча здатність почути аромат троянди за кілометр, а просто здатність розрізняти енергетику на нюх. Ця фішка підключена у мене до кінестетики дуже сильно, тож коли вперше врубило нюх, тіло почало жити своїм життя, не консультуючись з відсталою загальмованою свідомістю і рухалося саме собою і досить успішно. Добре, що це були переважно короткі епізоди. А все чому? Бо у когось нюх - це земля і хтось мантрив, як скажена)))
- я в котре намагалася себе організувати за графіком і досить успішно. настільки, що деякі базові дії, як то йога, мантра та миття підлоги просто стали нормою життя і коли мені кажуть на час зробити паузу, мене це вибиває так само, як би мені запропонували перестати слідкувати за гігієною. Не, ну по приколу, звичайно, але хіба що в горах на самоті, коли я буду харчуватися лише фруктами. можливо.... Але з йогою )))))
- йога. Я три місяці (єдиний день пропустила, бо банально ніде було) щоранку роблю сурья намаскар. Скільки я пробувала робити цей комплекс? довго, але все не йшло. І тут я просто задалася метою, в надії на покращення сонця в моєму гороскопі (я мало розумію в чому суть, але в мене однозначно слабке сонце в гороскопі і сонячних ніштяків би мені хотілося, тож....). Бажано б стати більш орнанізованою, успішною та товариською. Більше реалізовуватися, отримувати грошей та стати більш життерадісною. Так, є куди більше.
- я забила на благість і вирішила відриватися. Мене прорвало на те, що я така благостна, хоча по суті до неба мені далеко. а я із тамасу, намагаюся дістатися одразу "туди". Ну, його. Краще поступово, весело і живенько.
- я зав"язала з таро. Ну, як зав"язала? Я більше не розкладаю для інших. Ну його тягти на собі чужі ситуації. Я ж дівчинка. От була б я чоловіком, тознайшла б собі заняття поцікавіше )))))))
Колодку нову я собі таки завела. але чисто самій для себе, аби в скрутні напружені моменти, або в моменти гострої чухавки, розкинути полотно і побачити все як є, або як я його бачу. Ну, щось на кшталт 78 дзеркал ))))
А колода крута.
- я спілкуюся з архангелами. Якщо зав"язку з таро я передчувала і це було питання часу, то такого я від себе не чекала взагалі. Мені завжди здавалися ці крилатики психопатами, християнськими асасінами, а виявилося - це просто потік. Не без приколів, але це спілкування дає мені неоцінимий спокій та підтримуку. А ще я прошу і мої прохання та бажання виконуються. ))))
- щодо прохань та внутрішнього діалогу з людиною. Дуже крута штука. Я пробувала на незнайомцях. просто подумки просила пропустити в метро, або не кричати на вулиці. мало того, що люди моментально по можливості виконують мої прохання, так хвиля позитиву, яка від них йде після неймовірна.
- стосунки з сім"єю. Було багато роботи, копання, чистки ітд. Краще не знадувати, а тупо продовжувати. З мамою все синусоїдно і амплітуда просто росте: від моментів, коли я думала,що це взагалі все, кінець, до такого спокійно-блаженного стану поряд з мамою, що важко описати. Вона змінюється на краще і я просто рада за неї і захоплююся нею.
Я стала спокійніша. Якщо в якісь моменти я вибухала, то тепер багато що я приймаю з усмішкою, або просто уникаю цього. Якесь відчуття свободи та захищенності. Це езцінні покращення і я дуже вдячна собі за ту роботу, яку я провела.
- я мало писала сюди та до щоденника. Було мало записів. На диво.
- щодо безпосередніх практик мені нічого сказати. багато чого вже було напрацьовано і я просто продовжувала заглиблюватися в цьому. Ніяких супервідкриттів, озарінь,як було попервах. Можливо я мало працювала зі стихією і не можу сказати, що я регулярно налаштовувалася на її енергію, хоча варто було б.
- нові дуже приємні знайомства та спілкування. В моє життя увійшлотроє прекрасних людей, дехто певернувся, але я не знаю для чого це, але все ж.
- ДЛ. Катц. Я захопилася її вправами поясновидінню і весь період щось робила по троху. дуже просто, дуже круто, дуже ефективно. Може це я вже накачала рівень, але внутрішні зміни від вправ буквально за день озвалися реальними змінами в житті.


Осінь видалася прекрасна, але я рада зимі та наступній стихії

@темы: практика стихий

11:26 

Зима прийшла, або удар по голові

Тепер я розумію, що жирую. Коли облажалася зробила людині нереально боляче, а мене пробачають, дозволяють висловитися, продовжують спілкуватися і навіть ідуть на зустріч...Я розумію, що я шикую, але не розумію: невже навколо мене святі. Хоча я теж пробачаю багато, але не вкладається в голову, чому пробачають мене. Може просто ставляться, як до стихійного лиха, але однозначно люблять. Чомусь, за щось тільки їм відоме.
Раніше я б втікла. Це показник того, наскільки я виросла: приймаю труднощі, як заклик робити більше і краще. Хоча це важко і влом, і поки без явних результатів. Дуже хочеться опустити руки і сказати: не працює. Але я поки ще не працювала на повну,може все так. бо я зробила лише половину. 11-го грудня, зробивши все я зможу зробити висновки напевне.

Так почалася моя зима, період стихії повітря.

15:58 

Львів

Сказати, що поїздка до Львову не вдалася - не зовсім правда. Купа безцінного досвіду, спілкування, ясені...
Але це немов влізти у підліткові джинси: наче супер, але тісно, попа вилазить, перед не застібається і важко згинати ноги. Наче і все що просила, але мене викачали енергетично і виснажили фізично.Ясені та парк Франка. Я жила поряд і знаю там більшість дерев: величезних, старих та мудрих ясенів, дубів, буків, ялин, лип, кленів та тополь, акацій, каштанів, вязів. Але ясені там неймовірні товстезні колони між світами в усіх сенсах. І вони мене послали. Всі. Ми пообіймалися і вони мене послали геть.
У Львові дуже обіймашкові дерева.
Я прокачала відмову у близькості. Не те, щоб мені пропонували секс. Ні. Просто я спокійно обмежила певні контакти (що раніше навіть якось не припускалося "свобода та любов". Може я була хіппі?))) і все.

06:02 

мідний казан мені на чакри (від 1-ї декади вересня)

Ю-ху! Чиї екстрасенсорні здібності скачуть? Кого криє в метро? Я хочу додому, хочу цикорію з молоком і щоб тіло перестало боліти від незрозумілих перенавантажень.
Я просто вирішила відійти від практики ворожіння, запросила в тіла м'яку чистку і усвідомила, що моя схильність допомагати від низької самооцінки. Ще посварилася з мамою, бо вона намагалася в черговий раз скинути на мене відповідальність за безлад у власній кімнаті.
Отож їхала я собі у метро і тут я почала чути сигнали: мене тягнуло поближче сісти до одного незнайомця. Я відморозилася і тоді мене накрило: я почала чути запахи енергій всіх пасажирів, особливо чоловіків. Зайшов новий, став поряд мене і мене просто здуло в інший кінець вагону. Потяг безкінечно їхав до наступної станції, а я марно намагалася вирівняти свій стан. В сусідньому вагоні мені полегшало і пахло там краще і спокійніше. Емммм.Близиться повня.
Читала я Катц, подумувала про практику ясновидіння, чогось вирішила переходити між вагонами і тут я приїхала на Петрівку. Це було як повільний удар під дих, як дихати крізь целофан, як опинитися у задимленій кімнаті. Стало легше, коли я пішла у правильному напрямі, ще краще, коли вийшла на поверхню, але все одно відчувала себе битою ногами в груди. Це була безцільна вилазка і тільки лате мені допомогло.
На подолі було добре, на танцях теж, порівняно з Петрівкою, хоч це і сусідня ст метро )))
І знову метро, і знову ковбасня, але вже звично і я звично неслася, куди мене несло, хоча відчуття та спонтанні видіння мене супроводжували до дому.
Тільки між сосенок босоніж мене почало попускати, почала ясно приходити інфа і крижані мурашки сповістили, що моє тіло знову моє, але коти стрьомні на вулиці. Знайомі, але однаково стрьомні. Люди проходили повз, а по відчуттям немов крізь мене. Зайшла у парадний і відчула що тільки-но ліфт повіз когось до мене до квартири, так і було.
Коротше: це просто якась прокачка.
Розслабся і отримуй задоволення, сказали мені чи то сосни, чи то сама Земля. Ок, але як?))) Важко дихати, голова кругом, тиск у грудях, укол в праву легеню, коли пробувала просити про допомогу, на мантри тупо дихання бракувало.
Як???

10:17 

В суботу моїй доні рік. Я майже не писала на цю тему, трохи у щоденниках. Я немов боялася наврочити зазнатися, сполохати своє щастя.
Це був важкий рік, але він проскочив у мить.
Я навчилася слухати себе і обирати себе, для себе і робити те, що я хочу.
Я навчилася брати на себе відповідальність за свою дитину, за свої емоції, за свої бажання.
Я навчилася бути мамою, бути донькою, бути жінкою. Є куди рости, але все ж пргрес відчутний.
я навчилася просити про допомогу і по

21:59 

Стрибки на полях

Ю-ху! Чиї екстрасенсорні здібності скачуть? Кого криє в метро? Я хочу додому, хочу цикорію з молоком і щоб тіло перестало боліти від незрозумілих перенавантажень.
Я просто вирішила відійти від практики ворожіння, запросила в тіла м'яку чистку і усвідомила, що моя схильність допомагати від низької самооцінки. Ще посварилася з мамою, бо вона намагалася в черговий раз скинути на мене відповідальність за безлад у власній кімнаті.
Отож їхала я собі у метро і тут я почала чути сигнали: мене тягнуло поближче сісти до одного незнайомця. Я відморозилася і тоді мене накрило: я почала чути запахи енергій всіх пасажирів, особливо чоловіків. Зайшов новий, став поряд мене і мене просто здуло в інший кінець вагону. Потяг безкінечно їхав до наступної станції, а я марно намагалася вирівняти свій стан. В сусідньому вагоні мені полегшало і пахло там краще і спокійніше.
Емммм.Близиться повня.Читала я Катц, подумувала про практику ясновидіння, чогось вирішила переходити між вагонами і тут я приїхала на Петрівку. Це було як повільний удар під дих, як дихати крізь целофан, як опинитися у ззадимленій кімнаті. Стало легше, коли я пішла у правильному напрямі, ще краще, коли вийшла на поверхню, але все одно відчувала себе битою ногами в груди. Це була безцільна вилазка і тільки лате мені допомогло.
На подолі було добре, на танцях теж, порівняно з Петрівкою, хоч це і сусідня ст метро )))
І знову метро, і знову ковбасня, але вже звично і я звично неслася, куди мене несло, хоча відчуття та спонтанні видіння мене супроводжували до дому.
Тільки між сосенок босоніж мене почало попускати, почала ясно приходити інфа і крижані мурашки сповістили, що моє тіло знову моє, але коти стрьомні на вулиці. Знайомі, але однаково стрьомні. Люди проходили повз, а по відчуттям немов крізь мене. Зайшла у парадний і відчула що тільки-но ліфт повіз когось до мене до квартири, так і було.Коротше: це просто якась прокачка.
Розслабся і отримуй задоволення, сказали мені чи то сосни, чи то сама Земля. Ок, але як?))) Важко дихати, голова кругом, тиск у грудях, укол в праву легеню, коли пробувала просити про допомогу, на мантри тупо дихання бракувало. Як???

10:27 

Мольба / Guzaarish (2010)

Прекрасний глибокий фільм. Як я і люблю: дуже гарний, ідеально поставленний, фотографічний, барвистий.
Сюжет розгортається навколо колишнього фокусника, який молить про евтаназію. Історія чіпляє за живе, але це більше за жалість. Актори прекрасно передають почуття героїв і просто радують око мімікою, жестами в найкращіх традиціях індійського кіно.



Мені цей фльм нагадав про одну людину, чоловіка небайдужого мені ідопоміг зрозуміти, що кожен має свої причини, часто недоступні іншим, як недоступні здоровій людині муки каліки. Можна тільки припустити, спробувати відчути і повірити.
Це фільм про любов без соплей та цукрової пудри. Про любов жертовну, сумну, але достойну, любов, як розуміння та прийняття, як бажання щастя тому, кого любиш, навіть якщо цей смак щастя має гіркоту смерті.

@темы: фільм

Шатро

главная