• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
13:08 

Практика стихій. Другий захід.

Пффффф....
Дуже важко. Після 40-денного марафону я вирішила відпочіти трошки і це трошки вже перевалило за два тижні. Соромно. Я збиралася пожити, а виявилося, що жити я і не вмію.....
Одначе мозок ввімкнувся, особливо після усвідомлення факту зміни сезонів. І от усвідомила, стала наздоганяти, перейшла у Землю, так і не пізнавши повітря і мене почало кидати з усвідомлення в усвідомлення, без запитів та очікувань.
Шкода, що Повітря пройшло повз мене.....
А зараз я наче вже у Землі, але різниці не відчуваю. Може це тому, що більшість з того, що я робила з часу марафону - було таким, якраз таким земним. І що цікаво: здається я несвідомо давно вже у стихії Землі, ще з Самайну. Бо реально стала займатися таким земним і купа медитативних практик якраз як для зими. Бо, власне, для мене зима - пора досить динамічна.

Щож....



Досить сумніватися, лінива попко. Гайда бити рекорди!

_____
Сподіваюся, я від цього всього не загнуся )))

@темы: практика стихій

15:30 

14.12.2015 в 21:14
Пишет Омела травница:

David Wyatt
Прекрасна!

изображение

URL записи

13:06 

Маленькі прозріння великої чорної кішки

Вчора після болючої, але дуже важливої розмови з досвідченим та уважним чоловіком я вирішила вилазити з лайна. Спосіб обрано економний у часі та ресурсах, експерементальний, але дещо шизофренічний. Ідею я вичепила з лекції Шафранової. Суть у тому, щоб подивитися на ситуацію зі сторони і порекомендувати комусь спосіб як із усього всього виліпити щасливу жінку, а тоді спробувати його ефективність на собі.

В результаті мене понесло. Я навіть подумую створити електронну переписку клієнт-консультант.... звичайно у своєму власному виконанні... Не. до біса роздвоєння особистостей. Достатньо просто погляду зі сторони і тверезих рекомендацій.

І ось вночі прийшов перший інсайт: я - тварина. і стосунки будую на тваринному рівні. Усвідомлення принесло сором, розчарування, але несподівано мені стало легко - все стало на свої місця. Я раптом з надзвичайною ясністю зрозуміла, чому чинила як чинила, чому я конкурую, чому зі мною поводяться саме так. Стало страшно, але я сама себе заспокоїла: "Це - база, основа. Це сам початок. Це рівень муладхари, рівень дитини, рівень тварини. І з цього і почнемо. Я готова вивчити уроки цього рівня і стати щасливою тут. І тут є чудові речі, є незаершені справи і непізнанний досвід. Все ж це матеріальний світ )))"

Мені хотілося злитися, ображатися, жаліти себе, але я не могла. Я подивилася своєму его в очі і сказала, що ми лишимося тут, на цьому рівні і будемо його зцілювати та наповнювати. Повільно та любляче.
А потім у мене боліла ліва голінь. Так, немов її хтось повільно викручував. Серед короткої материнської ночі. А потім біль заповнив усю ліву частину. Я відключилася, але пагано виспалася.

Дуже цікаво зрозуміти свій рівень, дуже важко його прийняти після такої наполегливої роботи над духовними сферами та у високих матеріях. Але я не відчуваю себе обдуреною. Скоріш за все, не будь оцієї нематеріальної роботи, я б ніколи не усівідомила хто я і що роблю, і ніколи б не мала шансу насправді рухатися далі по спіралі вдосконалення.

Як то кажуть: усвідомити свій рівень - значить бути готовою рухатися далі.

Мяув.

@темы: маленькі прозріння великої чорної кішки

11:33 

Проклятье

- Принцесса! Прин-цес-саааа! - заорали под окнами. - Прекрасная принцесса здесь живет?
Она раздраженно вздохнула и высунулась из окна:
- Чего тебе?!
Внизу стоял принц. Обыкновенный прекрасный принц, конь в комплекте.
Принц задрал голову:
- Принцесса, говорю, здесь живет?
Она поморщилась и заорала в ответ:
- Нет ее! Гуляет во полях, да во лесах, цветы собирает. Завтра приходи!
Принц внимательно посмотрел наверх, потом вытащил кусок пергамента и сравнил рисунок с белобрысой головой, которая сейчас торчала из окна:
- Я тебя узнал! Ты же принцесса, зачем обманываешь?!
Принцесса сняла платок, устало потерла лоб:
- Не уйдешь, значит?
Принц упрямо мотнул головой:
- Я жениться приехал! Открывай!
- Ну, раз жениться - то поднимайся. Щеколду чуть на себя потяни, и только потом только вверх- заедает она. - объяснила принцесса и скрылась в окне.
Принц спешился, аккуратно привязал коня, нсколько мгновений поборолся с непокорной щеколдой - и в конце концов оказался в светлой, просторной комнате.
У окна сидела принцесса и что-то мастерила из полена.
Как только принц появился, девушка подняла на него глаза и задумчиво спросила:
- У тебя стамески нет?
Принц немного опешил, потому что у него были с собой каменья драгоценные, ткани бархатные и нити жемчужные.
А стамески не было.
- Ну нет, так нет. - кивнула принцесса. - Жениться, значит?
Принц откашлялся:
- Прекрасная принцесса, вести о вашей красоте и доброте дошли до нашего королевства. И решил я, что вы должны быть моей женой!
- Прекрасный принц, я тебя вижу первый раз в жизни и вести о тебе никак не дошли до моего королевства! - съязвила принцесса. - Я не могу сейчас замуж! У меня скоро сплав по высокогорной реке- мне надо готовиться! И поход на байдарках! И, вот - конкурс резьбы по дереву еще, а стамеску папенька с собой увез!
Принц совсем растерялся. Он представлял себе все это несколько иначе.
Совсем по-другому, если быть откровенным.
В его мечтах, прекрасная принцесса бросалась к нему в объятья и, сияя улыбкой, благодарила его за каменья, ткани и нити, которые он привез ей в подарок!
А вовсе не требовала стамеску, и уж точно не перечисляла какие-то дикие способы времяпрепровождения!
Принц был в ужасе и думал, как теперь объяснить отцу, почему он вернулся без невесты.
Ну не говорить же правду, в самом деле!
Принцесса смотрела на все эти мытарства и думала, что ей опять попадет от папеньки.
Потому что папенька каждый раз ругался и сетовал, что ей надо было родиться мальчиком, а то и вовсе в какой-нибудь другой королевской семье!
- Может быть, скажем, что я влюблена в кого-то другого? - неуверенно предложила она.
Принц пожал плечами:
- Глупости какие! Влюблена, скажи пожалйста! Нет, когда дело касается политики двух королевств - тут не до любви! Да и батюшка не поверит. В меня все всегда влюбляются с первого взгляда, понимаешь?
Принцесса окинула его внимательным взглядом и кивнула:
- Ну да, ты симпатичный. Но у меня сплав! И байдарки!
- И резьба по дереву! - развеселился принц. - Ты драконов, случайно, не укрощаешь в свободное время?
Принцесса радостно подпрыгнула и хлопнула в ладоши:
- Ну точно, ты умница! - воскликнула она. Принц непонимающе улыбнулся. - Скажешь, что меня похитил дракон! Трехглавый! И что освободившиему меня принцу - полкоролевства и несметные сокровища. С драконом я договорюсь - он мне в карты проиграл и за ним долг. У него пересижу пока, а там уж и зима настанет, дорогу к нам заметет, можно будет до лета не волноваться.
Принц закивал, думая о том, что с такими вестями домой воротиться не стыдно.
Перепрыгивая через ступеньки, спустился во двор, вскочил на коня и обернулся.
Принцесса махала ему из окна рукой.
- И скажи, что на дракона лучше со стамеской ходить! - прокричала принцесса, сложив руки рупором.
Принц махнул на прощанье рукой и поскакал прочь.
Принцесса села у окна, спрятала под стол полено и подперла подбородок рукой:
- Все принцы одинаковые! Хоть один бы кулаком по столу стукнул, сказал бы "Никаких больше байдарок, ты принцесса или кто?!". Нет же, все верят, уезжают, а я сиди тут, вырезай по дереву! Чертова колдунья, чтоб ей провалиться сквозь землю! Всего-то раз к ней в брюках вышла, а в результате - "Прокляну- прокляну, будешь всю жизнь сидеть и ждать, пока настоящий мужик приедет! А до этого - сиди с поленом ". И хоть бы стамеску оставила!

(avocbka.livejournal.com/239701.html)

10:45 

Не добрий ранок

Звичайно, дякую за цей ранок, за те, що сонечко встало хоч і за хмарами, за те, що я теж таки встала, за тепле ліжечко, за право поспати (скільки я там поспала?), за душ з гарячою водою, особлива вдячність за знаки.
Вчора теж впала чашка, та сама що сьогодні ефектно з характерним глиняним хрумкотом проломила себе власною ручкою. Вчора вона просто впала разом з чашкою зі сцедженним молоком. Ніхто не постраждав. А сьогодні моя люба коричнева чашка, з кої я останнім часом пила воду демонстративно попросилася на спочин.
І що тут такого?
По перше: в мене не б`ються чашки, тарілки та інші речі, які при падінні на підлогу повинні були б розбиватися. Вже давно.
По друге: тут характерний зв`язок з водою. Особливо, якщо вода демонстративно розлиається. Це завжди вказівка на найближчі зміни.
По трете: два дні під ряд одна і та сама чашка.... А опісля з вуха випала спіральна сережка. Одразу після того як я намацала розкол на чашці. Опісля цього радісно залилася підлога у ванній, звичайно з моєю участю.

Коротше: вода - вода - вода. Багато води.

Я спитала у себе: "Чи хочу я змін?" Відповідь прийшла чітким НІ. Чому? Бо я так старалася, щоб вибудувати оце. Я тільки видихнула, навчившись справлятися зі своїм життям хоч якось і в мене майже все виходило і майже встигалося і є ще моменти, які потребують доопрацювання, а тут....
Починати все наново. Та й ще невідомо що змінювати. Що змінювати?
Якщо покласти руку на серце, мені не надто подобається моє життя. найяскравіший показник - фінансова лажа. Гроші навіть є, але якимось чудом треба віддавати борги і ще й не вмерти вд голоду. Якось ніяк. Ще холодно, жесть як холодно в моїй кімнаті. В коридорі тепліше. А ще в мене цвіте вікно. Зсередини. Сіро-зеленими квітами грибку. Ще хочеться на море, подорожувати, організувати курси та більше спілкуватися.... Стандартно і ну таке.....

__________
Спираль сочетает форму круга и импульс движения Объединяет символику циклического и поступательного движения, обычно рассматриваемого как восхождение. Развитие совершается по принципу спирали. Каждый виток — конец одного цикла и в то же время начало следующего. Каждый цикл — это расцвет тех циклов, что ему предшествовали, и подготовка более благоприятных условий для последующих. Развитие всего в мире совершается по принципу спирали. Каждый виток — конец одного цикла и начало другого.

Основные значения:
время, циклические ритмы (сезоны года, рождение и смерти, фазы «старения» и «роста» Луны, а также Солнца)
развитие, продолжение, непрерывность, центростремительное и центробежное движение, ритм дыхания или самой жизни — как часть плавной и бесконечной линии
плодовитость, деторождение
жизненная сила (на уровне Космоса микрокосмоса).
скрытая сила
движение к центру, ~ просветлению и мудрости;
развитие, вечное изменение;
циклические ритмы;
энергия — потаённая, потенциальная сжатая (пружина);

________________


Це у мене такий перехід на Стихію Землі. Третій день все складніше та складніше.

@темы: течія

22:25 

Музика для мене - це наркотик, віддушина, стрибок у безодню. Це те, що стирає світ навколо і дозволяє мені бути собою. Щось подібне тому, щоб бути серед людей, які ганяють щось судинами - серед них я можу просто розслабитися і бути собою. З боку здається, що я під кайфом, а я просто в собі і це кайфово.

Я вічно забуваю про це. Про цей стан в собі і все, що з ним пов"язано: інтуітивність близька до фантастичної, відсутність страху і обмежень, відсутність бажань, чуттевість та чутливість за межами уяви і якась трансендентність....

Я намагалася знайти когось, з ким можна бути отак, але поки, що ніхто не готовий до такої близькості зі мною.
Тільки музика.
Тільки так повністю і просто....
Тільки так.

Це дуже близько до смерті і тому в цьому можна зависнути, залипнути і вже не випірнути...
Мало хто готовий бути в близькості до смерті. Навіть всі ці забавки та розваги - лише жага життя через протилежне.

А у мене пропадає апетит і відпадає потреба у сні, тільки майже постійна спрага і періодичний голод.

Можливо - це занадто небезпечно.
Можливо.
Можливо це єдиний спосіб подивитися у власні очі. Без дзеркал.
Мені більше непотрібні дзеркала у вигляді інших обличь - забагато хиби, забагато викривлень, забагато. Можливо і бути для інших здеркалом я не хочу.

Забагото можливо, забагато можливостей.

Є музика. Є я.
Все просто.
Це як стрибок у прірву, це як гра у смерть. Це моя маленька смерть довша за сон і реальніша за спогади про майбутне. І в мене нема страху, бо я вмираю стільки, скільки себе пам"ятаю і це боляче, лише якщо пручатися, лише якщо боятися слухати як гуде земля, лише якщо відвертатися від безкінечності мороку всередині, який випалює все достоту текучим жаром крові, це якщо...

Це те, що ніхто не почує, як і мелодію в навушниках і ніхто не зрозуміє, чому спинився погляд.

17:50 

Бути мною - це:
1 - прокинутися в світлій кімнаті і зрозуміти, що вже пізно, а я що спала, що не спала. Зрозуміти, що не все гаразд і треба розібратися, чому я не відновлююся.
2 - Вжко видихнути і прийняти факт того, скільки всього треба зробити за сьогодні і це не відкласти.
3 - погодувати дитину, читаючи мантру в честь предків.
4 - зібрати себе шматочок до шматочка і вмовити таки провести черговий мк.
5- встати, віддати дитину мамі.
поржати. просто поржати
6 - прийняти холодний душ. Холодний, бо гарячої води нема, бо холодна вода найкраще чистить, бадьорить і будить нижні центри - напружую Молодшу Сестру(дупку), щоб включилася Стараша Сестра (голова), аби поліпшити життя молодшій.
7 - натертися олійками, покачати прес
8 - поснідати
побігати квартирою. поворюючи "мазги. мазги, мазгі" в надії, що вони озвуться на заклич
9 - підготувати інфу на мк, зібратися і таки повалитислужити людям.

В резльтаті ще треба виконати завдання марафонів, зробити 28 тренувальних розкладів, зайнятися нарешті нормально йогою, розібрати ситуацію енергоспаду, зробити ритуальні млинці,

@темы: течія

02:24 

Straif

Я повільно і важко рухаюся вперед. Мені вже пофігу, що буде далі. Я стільки разів за останні 2 місяці падала без сил, втрачала віру в себе, ненавиділа все навколо і хотіла втекти. Стільки разів, що я вже і не сподіваюся, що стане легше. Я видираюся на якусь гору, нащось, тягнучі за собою віз. Я так накачую своє тіло, своє серце і свій розум. Час від часу я зупиняюся і викидаю щось з колісниці, яку я тягну за собою і вона ледь помітно легшає, а мої вміння та знання зростають.

Я вже навіть не думаю про фініш. Я просто деруся вгору і роблю все, аби не сповзати назад. так було не раз і я знову чомусь рухалася далі.
Я не знаю, куди йду, але знаю, що не можу стояти на місці - незмінно сповзу. Не хочу повертатися вниз. Я дуже довго йшла вздовж, підтримуючи ілюзії неприйняття рішень.

Терен - це випробування, яке або пройдеш, або не пройдеш. Тут не буде ні розваг, ні нагород, ні провідника. Тут треба прориватися і можна обійтися лише меншою кров`ю, але варто спинитися і Кери вискочать із з мороку на запах крові малодушної жертви.

Тут нема геройства. Це просто те, що треба зробити і цього ніхто ніколи не оцінить. Молодець, що вижила - це максимум.

Тільки так відступає жалість до власної душки та душки. Тільки так закаляється характер і розчищається дорога в майбутне. Тільки так.
Метелика не хвалять за те, що він розірвав кокон.


@темы: течія

21:39 

Таке

По перше: моїй крихітці 2 місяці. Хм. Вона вже висаджується, тож ми майже обходимося без пелюшок і, звичайно ж, ніяких памперсів.
Мала відбирає весь час, а я просто вчуся робити все з нею, в процесі годування, гуляння, колихання. Поки ще нелади зі сном. Періодично забуваю спати вдень, мало сплю вночі. В результаті зомборежим буває дуже часто.

По друге: здається мій потяг почав крутити колесами. Важке чух-чух-чух.

По трете: маса інформації. Все раптом стало складатися, приходити і приходити для термінової реалізації, як мінімум для проживання та практики.

По четверте: все менше хочеться про щось комусь казати та й навіть писати. Тільки практика-практика-практика. Та й часу все менше. Стільки треба всього зробити щодня. Я не все встигаю, а спілкуватися.... Краще щось зробити разом. Що обговорювати минуле? Мене нестерпно тягне в майбутне. Я надто довго чекала, надто довго готувалася і думала.

@темы: течія

19:43 

Те, що мені зараз треба


16:29 

Це коли просиш про трансформацію і тебе питають, чи тебе не розірве на клапті. Я відповіла, що зроблю все, аби впоратися.

16:31 

Ритуалы Самхейна

На Самайн умирает год и возрождается в момент солнцестояния в середине зимы....

Самхейн — это время отражений, когда вглядываются в прожитые года, понимая, что только над одним в нашей жизни мы не властны — над смертью.

Самайн, Самхейн, Хелоуин вообще очень мощное время, когда силы мертвых выходят на землю. Это период отбрасывания, отбраковки ненужного, и выравнивания линий предков, укрепления связи с корнями, воспоминаний, которые породили Вас и Ваших предков.



Во-первых, – это несомненно почтение умершим, понимание своих корней, их величия и низости, понимания, что кто ты, какой ты – это тебе уже дали и ты не можешь от этого ни скрыться, ни подкрасить, чтобы красивее смотрелось. Вот это признание – первое, что даст чистоту.

Ровно неделю с 29 октября по 5 ноября, пока празднуется праздник, мертвые могут общаться со своими живыми посредством снов, памяти.
Согласно кельтской легенде, белая пустыня, где живет Саман (Самхэйн), необычайно красива и чиста, ибо свободна от всего лишнего и наносного.

Велесова ночь – магическая ночь испытания и посвящения. В эту ночь легче всего спуститься в подземелья своего подсознания и обрести Силу, если сможешь преодолеть свой страх. Это время для очищения, осмысления, понимания и, возможно, перехода на новую ступень.

Для начала, в первый день Самайна необходимо огласить то, что человек пытается сбросить. Для этого надо создать маску своими руками (маску этих качеств). Человек носит эту маску и наблюдает потоки, которые она рождает. Затем в последний день праздника (5 ноября) он прощается с маской, бросая её в огонь. В этот момент голодные духи, которые питались энергией этих старых качеств в ужасе бегут от Вас, потому что под маской у человека лицо, разрисованное под «Смерть». На голодных духов смотрит сама смерть, а человек в это время обретает Свободу.

(www.silnye-zagovory.com/publ/prazdniki/slavjans...)

19:02 

Самайн: Дикая Охота

Самайн (Самхейн) – пожалуй, самый таинственный и загадочный – и одновременно самый известный из праздников Колеса Года. Правда, большинству он известен как Хэллоуин – да-да, именно так.

Самайн – это опасно.
Если вы из тех, кто при слове «опасность» делает шаг назад – вы поступите мудро, отказавшись от мысли проделать то, что описано ниже. Мудро, а не трусливо – это разные вещи. Знать предел собственных сил – не постыдно.
Если же вы готовы на риск, чтобы дойти до этого предела, испытать самого себя – то, возможно, рано или поздно вам придет в голову мысль о Дикой Охоте. И вот об этом я хочу вам кое-что рассказать. О том, как это происходило со мной. Это не значит, что у вас все будет точно так же. Может быть, вы избежите моих ошибок только для того, чтобы совершить свои.

читать дальше

14:40 

Для мене найкращій показник успішної роботи над собою - позитивні зміни з близькими мені людьми. Ще - внутрішня наповненість та радість, але це просто мій обов"язковий мінімум. Навіть якщо все погано, треба знайти іскорку радості і роздмухати її.

Я перестала повчати маму і вона почала підказувати мені ТАКІ речі. Наче просто, але так життево і так важливо. Коротше: в мене класна мама. Вона найближча і мама в принципі - найпоказовіша особа в житті.

Життевих покращень поки не бачу, але я маю феноменальну здатність морозитися від того, чого бажаю та в притул не бачити очевидних та простих речей. Прозріння будуть, а від руху вперед не втекти.

Ще я спілкуюся з предками. Періодично. Треба регулярно. Вони дуже делікатно вливають в мою голову молоко істини про мене. Я роблю вигляд ніби воно лише мочить мені волосся, але ж ми всі в курсі....
Я покинула за них молитися, але стала спілкуватися персонально. Може так і краще.

Але я не покинула читати для них мантри. До прекрасної мантри Місяця додалася мантра Сонця і реально неначе Сонце встало у мене всередині і я почала прокидатися.

А мамою бути важко.

10:52 

10:52 

Перший місячний день


Символ - світильник, лампада, світло, лампа,жертовник Гекати, Афіна Паллада, що вийшла в повному спорядженні з голови Зевса.
опис
____

Другий день
Символ
- паща, рот, ріг достатку, Харибда, Левіафан, Кіт.
опис

@темы: В честь Селены

10:48 

Карта дня 1



«Королева Мечей — это женское проявление стихии воздуха. Она олицетворяет собой ум, открытость, независимость, фантазию и сообразительность. Это — выражение нашей способности решать проблемы при помощи логики, восходить на всё более высокие ступени познания, не теряясь перед наплывом идей и сомнений. В отличие от прежнего представления о Королеве Мечей как «злой женщине», в лучшем случае — вдове, сейчас мы видим в ней женщину (или женское начало в мужчине), освобождающую себя от зависимости благодаря силе своего разума. Лишь в некоторых случаях нам открывается негативная сторона этой карты: это чаще всего «снежная королева», за внешней привлекательностью которой скрывается холодный расчет и почти непреодолимое отчуждение.»

@темы: таро, практика

17:09 

Цікаво так мене включило на стихію повітря:

1 - пішли мантри. Раніше я їх так добре слухала, щось підмуркувала, а тут нормально так розвинула і посилила практику наспівування мантри гармонізації місяця. Тепер це плавно переходить в медитативну гармонізацію по Роду.

2 - я почала займатися зачісками. Повітря для мене в пронципі - це плетіння. Тепер я з блиском в очах дивлюся мк та чаклую зі своїм волоссям. А які перспективи.... Можна вплітати заклинання у волосся. Можна ловити подруг і робити їх ще гарнішими власними руками. У-ня-ня.

3 - огам. Я не знаю, що це... Може кількість просто перейшла в якість... Я буквально почала його відчувати. Інформативність досі на нулі, але може не в інформативності справа, бо ж це не просто мантична система, це набагато більше )))

4 - я перестала так втомлюватися і висипаюся. Може просто я нарешті відійла від пологів.... Хочеться так багато всього зробити, пізнати, вивчити, спробувати....

5 - зносить дах. Двом людям вже вдалося дістати мене, зачепити і отримати у відповідь ніфігову таку хвию агресії. Якщо вперше я думала, що це просто нерви і перевтома, то зараз чітко бачу, що це нереалізована внутрішня агресія і захист своїх кордонів. Наче нормально, але мені зовсім не притаманно кричати на людей у весь голос. А ще цей внутрішній спокій при бажанні розгромити все навколо і піти в ніч.

Далі буде .... буде.... буде.....

@темы: течія, практика стихій

16:27 

Любовь пришла из-за угла

И тут огам вошел в мое сердце дуновением с запада....



Suaimhneas - спокойствие, безмятежность.
07.10.2015 в 22:34
от ogham.


Он прекрасен, прекрасен и мощен. Он как искусно сделанный клинок, изящный, завораживающий, но неизменно опасный. Он как хитросплетение листвы, неясное и неслучайное. Он...

Я влюбилась.
Пусть я его до сих пор не понимаю, но теперь он станет моей страстью

02:37 

Точки на піску. Кеназ

Бути мною - це сидіти на дивані серед ночі в порожній квартирі та діставати манікюрними ножицями зі ступні уламок скла під рев доньки-крихітки. Кров біжить, дитя кричить. Це при тому, що підлога не раз мита-метена. Просто знову єдина живність в оселі - лише я (до малої зась) і прибацнута нежить розійшлася.

А камені нормально так підходять до стихії повітря. Я, звичайно, досі так нічого і не практикувала, але вже щось собі надумала і вирішила таки розпрощатися/розквитатися з минулим.

@темы: течія

Шатро

главная