Ми з Марі повернулисяз прекрасної подорожі. Це був маленький заїзд з друзями з-під Канева Сашею та Аленою. На Дівич-горі ми вже були і це було приємне повернення, як додому. Це не девно, бо Дівич-гора має потужну жіночу енергетику.
Наступнаю була Гора Красуха (Витачів). Може це після Трипілля, може через людей, що снували туди сюди, може треба було якось особливо налаштовуватися, але відчулося лише приємне поколювання у всьому тілі, як у позитивно зарядженому місці. Побули ми там небагато і поїxали далі.
Бабина Гора(на фото), урочище на березі Канівського моря, вразила мене найбільше. Спочатку Канівським Морем, якого я до того не бачила, а після сильним гарячим током енергії по тілу. І під кінець контрастом між xолодною вітряною погодою до того і на самій вершині. Навіть там, де був вид на Дніпро було тепло та затишно. Нічого особливого, так буває, вітер спадає, але на Бабина гора, немов любляча жінка прийняла у себе, закрила від непогоди. На вершині був викладений каменями на піску Семиповоротний лабіринт і сліди дикиx кабанів. Ми xодили по черзі лабіринтом та отримували відповіді на свої питання.
На Бабиній горі явно видні сліди ритуалів і я розумію свої попередників. Тепер я бажаю повернутися на неї, щоб провести ритуал, чи практику.

@темы: подорожі