• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: течія (список заголовков)
04:05 

Л и физуха

Лостаннім часом мене переслідують матеріальні біди: читалку розбила, телефон загубила, шахрай розвів на гроші.Л каже, що треба за мене в серйоз взятися, а я побоююся. Або він діє на мене як каталізатор, або я втрачаю з ним блага, або це люта чистка.Чорт.
І реально ж втікати різону нема - треба виконати взаємну місію і, бажано, не залипнути.

Все ж, чим далі він мені подобається, тим більше я розумію: не пара ми. І одразу розумію, що це якась родова тяга і бред. Тіпа "я тут замуж хочу, а он что-то не альо". Что "не альо"?
Може чуйка волає мені, а я морожуся, бо місія і мені подобається з ним дружити. І як завжди тут хтось може постраждати, але мені потрібна практика і блін альтернатива лише О та А - таке.
Бо я реально прокачуюся з ним: здібності, свідомість, тіло, ролі. Дякую і на тому.

Мені потрібен час і трохи роботи з чуйкою.

Пофіг. Буду пахати за Шафрановою і якось вигребу. Може цією зимою буду вже щаслива і заміжня, може не з ним ))).

@настроение: в спробі зрозуміти це реально течія, чи це каміть тягне на дно?

@темы: течія

04:30 

і несе мене далі. Л

Вони схожі навіть ззовні...
Це схоже на божевілля, на другий шанс. Але чи хочу я назад - ні. Я хочу зовсім інакше, і зробити все як слід, і свідомо будувати стосунки.
Нехай відчуття те саме, нехай щось "знову". Це екзамен на 3 покоління. Хоча все ще несерйозно з мого боку, поки казка не написана. Це якесь таке "як складеться", "як доля поверне". Ні. Я знаю, куди веде ця колія і треба сходити, аби жити своє життя.
Раніше я б не парилася, але зараз я знаю про вовчі пасики і знаю їм ціну.
Я повторюю про себе, що воно того варте навіть, якщо ніц не складеться: просто розплутати ноги - вже добре. Для его це як пірнати в кислоту жадоби і непевності.
Але, якщо я все зроблю, все буде шикарно з ним, чи без нього, але і для нього так само.
Я знаю відповідальність, знаю разючу силу змін.Важливіше зцілитися самій і допомогти йому відновити цілістність. Тоді ми зможемо ідти далі.
і це не просто, бо мені його мало і хочеться більше. Я знаю, що це небезпечно, але ігнорую це, намагаюся прошвидчитися і благо світ відводить мене в бік, коли мене так заносить. Це небезпечне притяжіння.

@темы: течія

23:18 

Несе мене ріка

Слав'янська гімнастика - це просто щось. Зараз я тільки починаю і вже штирить. Спочатку я пробувала вправи Низу - норм. Тоді щось подумала спробувати з Верхнього - норм.
А позавчора я нарешті наткнулася на відео "про". Раніше якось не знаходилося. І стала я в базу і як хлинула через мене енергія...
Я просто в базі і все вже працює, і мені вже добре, мені вже і прокачка хребта і усвідомлення валять. А коли я почну з цього потоку вправи?
А робити це на природі, босоніж в мокрій траві...

Ще моє відкриття - жіноча лектор C. Керімова. Ну прото лялечка і говорить діло. Все те, що я вже знаю, але в неї подача настільки смачна... Підсадила на неї маму. От люблю я ділитися хорошим.

@темы: течія

22:05 

Неочікуваний віраж. Дорога додому

Ітак я наважилася: я їду додому.
Ніяк інакше це назвати не можу. Слова "батьківщина, Куба, за океан, до тата" недостатньо змістовні. І, здавалось би я все життя прожила в Україні, а дитинство прожила в Ірпіні, але слово "дім" гуляло зі мною туди, де я ночувала і закріплювалося на місяці в певній точці. А тут раптом воно прикипіло до невідомого і забутого.

Що ж. Додому.

Наразі у мене абсолютно немає грошей на переліт. Звичайно є певні резерви, але цього ніяк не вистачить навіть на один квиток в один бік, а треба на себе і на Марі і в обидва боки.Я запросила допомогу і на вихідних сяду на телефон лбдзвонювати родичів. Розішлю прохання знайомим та друзям.Буду підключати всі варіанти допомоги. Це для мене ідеальна практика жіночності: просити і приймати.

Ще це шанс відновити стосунки з родичами з обох боків і отримати кармічні відпускні.

Ще мені просто хочеться до тата. Хочеться спробувати те життя і пошукати в ньому себе, навчитися новому.

Тупо хочу в тепло, до моря, наїстися фруктів і натанцюватися до упаду.

@темы: течія

19:52 

зустріч між затемненнями

Мій світ вивернуло навиворіт. Мокра вода, але так воно і є. Я знала, що візит до Л. стане поворотним і багато що відкриє. Одна справа знати. Відчуття... У мене всередині тепле спікійне збудження, абсолютно спокійне. Я диханням випускала його через горло, а зараз в грудях так як було тільки з І. :тепло, душно і наркотично. А Л. схожий на І., на С., на Акселя, на Локі, на Д. Це всі мої непройдені уроки і від цього енергетика тільки нагнітається і... Я піднімаю диханням цей жар і мурашки по маківці, і волосся дибки. Бо вже навіть не хіть - це пристрасть чисто енергетична, безлика (ну, 11 місячний).
Він пртмушує, провокує самою присутністю в моєму житті, позбутися масок і примар минулого, як своїх, так і сужих.
І я знаю, що краще позбутися їх де факто самій вже, аніж за його безпосередньої участі.
====

Я була по інший бік свого минулого. Я дивилася зсередини, після далекого ззовні, з вулиці і я перестала впізнавати маршрут відомий після сотень поїздок. І все те саме, але вже інакше.

@темы: течія

11:31 

Обмеженість

всесвіт зробив мені чудовий подарунок в замін Апельсинчику. І я тут сиджу і скиглю, бо не знаю, що робити з поліфункціональною бандурою вартістю в кілька кусків. Це дивайс для бізнесвумен, а мені аби дзвонив і музику грав. Те саме з людьми: відвали, ти надто класний для менею тебе вже чекає твоя класна Диво-жінка, а мені цей удодик підійде. Тільки я забуваю про принцип подіності і про те, як удодікам зі мною важко, а чомусь хорошому без мене сумно.

Я весь час забуваю, що я і є та "Та сама"...

@темы: течія

00:12 

Нова ера

Якось все наново і дивно. Трохи страшно.
Це те відчуття, коли розумієш, що все розгортається.
На днях було таке... немов місію родову виконала, гранітну скелю зрушила і змінилося накраще русло моєі рікию і з подругою порвала, хоч і люблю...
В довершення виліз улюбленний біль в центрі спини...
Скоро кінець 40-дневу по Роду якраз під Рівнодення...
І Світ мені зробив два неочікуваних крутих подарунки, хоч і забрав плеер-апельсинчик.

Здається я нарешті готова йти вперед і справа не в тому що я маю і що втратила, а в тому чого хочу. Я так довго відкладала те, чого хочу і знаходила купу причин... Всьо

@темы: течія

11:50 

Я проживала минуле настільки глибоко, що в грудях розпалився вулкан і я йшла ще глибше, і переживала ще тонше, і вид за вікном маршрутки допомагав мені, бо Київ - місто мого минулого більше, ніж будь-яке інше місто.

А зара я питаю себе: де я? Де я у своїх дня? у моїх діях? у моїх емоціях? у моїх думках? Де взагалі я?

Я відчула потребу переусвідомити минулий досвід, все те, що мені дали люди і знайти саму себе, знайти інших в собі і себе в інших.

Я давно не писала.

Я нарешті знайшла підтримку в цьому світі: знайшлися люди, які простягнули мені руку. Я реально почала довзоляти собі бути жінкою, проявляти емоції, слабкість, потреби, бажання і люди почали відзиватися.

Зараз я практикую "Три ролі". Вчуся мислити, відчувати, діяти та спілкуватися з позиції трьох образів: чоловічого, жіночого та гармонійного балансу (матері, дівчинки та мудрої весталки, Каллі- Лакшмі- Шакті). Я усвідомила, що майже весь час діяла з чоловічої позиції, це було майже рефлекторно, просто реакція на зовнішні подразники. Жінка в свою чергу створює емоції, створює простір.
Є дуже цікава символьна методика переключення "Скіпетр та держава". Коли руки тримають уявні символи влади. Ця проста вправа реально переключає. Можна тримати два скіпетри/держави з відповідним подврєнним інеь/янь.

В результаті виходить дуже цікаво. Зараз я відроджую дівчинку в собі. Це право переживать і проявляти б-я емоції, помилятися і бути смішною, просити, бути неефективною, неактивною.

@темы: течія

13:20 

Перехід на Імболк

Я відмовилася від магазинного хліда. Пройшов вже 21 день і вчора я вперше скуштувала шматок булочки з капустою. Яка була смачна начинка!) Мммм. Ще я пекла надзвичайний дріжжовий пиріг з яблуками. Підкупляла слоїки з маком - але це моя залежність. Думаю і надалі відходити від покупної випічки. Все ж вже є традиція суботніх млинців, можна ввести на тижні пироговий день )))

Ще ми з мамою вирішили зекономити на олії і смажити тільки млинці. Більше ніякого смаження. Здоровіші будемо.

Рухаюся далі.

Солодке
Давно хотіла злізти з цукру. Були періоди вільні від цукру, тож, думаю, я готова переходити на наступний етап. Просто звести цукор до мінімуму. Я люблю сотувати солодощі і часом цукор необхідний, я лишаю можливість частувань тістечками та цукерками. Я просто хочу звести солодощі до мінімуму, а частування ними перевести в розряд чогось виключного та визначного.

Інфоізоляція
Я інтернет-залежна. Потоки інформації, розваги, спілкування. Цей вічний пошук чогось за межами мене самої, за межами мого життя. Тож. Тиждень без компа, без інтернету, без книжок. Ніяких підказок та костилів. Карти не рахуються.
Хто я без інтернету?

Тож буде Імболк, буде багато практики і підготовки матеріалів. Буде перехід між стихіями та сезонами. Буде багато того, чого я собі і не уявляю. Якраз Імболк - час очищення після зимового небуття для входу у відродження.


Отак я зловила хвилю.
Я потребую змін, змін всередині себе. Зима була присвячена минулому та іншим людям. А весна... а весна вже на порозі )))

@темы: течія

10:45 

Не добрий ранок

Звичайно, дякую за цей ранок, за те, що сонечко встало хоч і за хмарами, за те, що я теж таки встала, за тепле ліжечко, за право поспати (скільки я там поспала?), за душ з гарячою водою, особлива вдячність за знаки.
Вчора теж впала чашка, та сама що сьогодні ефектно з характерним глиняним хрумкотом проломила себе власною ручкою. Вчора вона просто впала разом з чашкою зі сцедженним молоком. Ніхто не постраждав. А сьогодні моя люба коричнева чашка, з кої я останнім часом пила воду демонстративно попросилася на спочин.
І що тут такого?
По перше: в мене не б`ються чашки, тарілки та інші речі, які при падінні на підлогу повинні були б розбиватися. Вже давно.
По друге: тут характерний зв`язок з водою. Особливо, якщо вода демонстративно розлиається. Це завжди вказівка на найближчі зміни.
По трете: два дні під ряд одна і та сама чашка.... А опісля з вуха випала спіральна сережка. Одразу після того як я намацала розкол на чашці. Опісля цього радісно залилася підлога у ванній, звичайно з моєю участю.

Коротше: вода - вода - вода. Багато води.

Я спитала у себе: "Чи хочу я змін?" Відповідь прийшла чітким НІ. Чому? Бо я так старалася, щоб вибудувати оце. Я тільки видихнула, навчившись справлятися зі своїм життям хоч якось і в мене майже все виходило і майже встигалося і є ще моменти, які потребують доопрацювання, а тут....
Починати все наново. Та й ще невідомо що змінювати. Що змінювати?
Якщо покласти руку на серце, мені не надто подобається моє життя. найяскравіший показник - фінансова лажа. Гроші навіть є, але якимось чудом треба віддавати борги і ще й не вмерти вд голоду. Якось ніяк. Ще холодно, жесть як холодно в моїй кімнаті. В коридорі тепліше. А ще в мене цвіте вікно. Зсередини. Сіро-зеленими квітами грибку. Ще хочеться на море, подорожувати, організувати курси та більше спілкуватися.... Стандартно і ну таке.....

__________
Спираль сочетает форму круга и импульс движения Объединяет символику циклического и поступательного движения, обычно рассматриваемого как восхождение. Развитие совершается по принципу спирали. Каждый виток — конец одного цикла и в то же время начало следующего. Каждый цикл — это расцвет тех циклов, что ему предшествовали, и подготовка более благоприятных условий для последующих. Развитие всего в мире совершается по принципу спирали. Каждый виток — конец одного цикла и начало другого.

Основные значения:
время, циклические ритмы (сезоны года, рождение и смерти, фазы «старения» и «роста» Луны, а также Солнца)
развитие, продолжение, непрерывность, центростремительное и центробежное движение, ритм дыхания или самой жизни — как часть плавной и бесконечной линии
плодовитость, деторождение
жизненная сила (на уровне Космоса микрокосмоса).
скрытая сила
движение к центру, ~ просветлению и мудрости;
развитие, вечное изменение;
циклические ритмы;
энергия — потаённая, потенциальная сжатая (пружина);

________________


Це у мене такий перехід на Стихію Землі. Третій день все складніше та складніше.

@темы: течія

17:50 

Бути мною - це:
1 - прокинутися в світлій кімнаті і зрозуміти, що вже пізно, а я що спала, що не спала. Зрозуміти, що не все гаразд і треба розібратися, чому я не відновлююся.
2 - Вжко видихнути і прийняти факт того, скільки всього треба зробити за сьогодні і це не відкласти.
3 - погодувати дитину, читаючи мантру в честь предків.
4 - зібрати себе шматочок до шматочка і вмовити таки провести черговий мк.
5- встати, віддати дитину мамі.
поржати. просто поржати
6 - прийняти холодний душ. Холодний, бо гарячої води нема, бо холодна вода найкраще чистить, бадьорить і будить нижні центри - напружую Молодшу Сестру(дупку), щоб включилася Стараша Сестра (голова), аби поліпшити життя молодшій.
7 - натертися олійками, покачати прес
8 - поснідати
побігати квартирою. поворюючи "мазги. мазги, мазгі" в надії, що вони озвуться на заклич
9 - підготувати інфу на мк, зібратися і таки повалитислужити людям.

В резльтаті ще треба виконати завдання марафонів, зробити 28 тренувальних розкладів, зайнятися нарешті нормально йогою, розібрати ситуацію енергоспаду, зробити ритуальні млинці,

@темы: течія

02:24 

Straif

Я повільно і важко рухаюся вперед. Мені вже пофігу, що буде далі. Я стільки разів за останні 2 місяці падала без сил, втрачала віру в себе, ненавиділа все навколо і хотіла втекти. Стільки разів, що я вже і не сподіваюся, що стане легше. Я видираюся на якусь гору, нащось, тягнучі за собою віз. Я так накачую своє тіло, своє серце і свій розум. Час від часу я зупиняюся і викидаю щось з колісниці, яку я тягну за собою і вона ледь помітно легшає, а мої вміння та знання зростають.

Я вже навіть не думаю про фініш. Я просто деруся вгору і роблю все, аби не сповзати назад. так було не раз і я знову чомусь рухалася далі.
Я не знаю, куди йду, але знаю, що не можу стояти на місці - незмінно сповзу. Не хочу повертатися вниз. Я дуже довго йшла вздовж, підтримуючи ілюзії неприйняття рішень.

Терен - це випробування, яке або пройдеш, або не пройдеш. Тут не буде ні розваг, ні нагород, ні провідника. Тут треба прориватися і можна обійтися лише меншою кров`ю, але варто спинитися і Кери вискочать із з мороку на запах крові малодушної жертви.

Тут нема геройства. Це просто те, що треба зробити і цього ніхто ніколи не оцінить. Молодець, що вижила - це максимум.

Тільки так відступає жалість до власної душки та душки. Тільки так закаляється характер і розчищається дорога в майбутне. Тільки так.
Метелика не хвалять за те, що він розірвав кокон.


@темы: течія

21:39 

Таке

По перше: моїй крихітці 2 місяці. Хм. Вона вже висаджується, тож ми майже обходимося без пелюшок і, звичайно ж, ніяких памперсів.
Мала відбирає весь час, а я просто вчуся робити все з нею, в процесі годування, гуляння, колихання. Поки ще нелади зі сном. Періодично забуваю спати вдень, мало сплю вночі. В результаті зомборежим буває дуже часто.

По друге: здається мій потяг почав крутити колесами. Важке чух-чух-чух.

По трете: маса інформації. Все раптом стало складатися, приходити і приходити для термінової реалізації, як мінімум для проживання та практики.

По четверте: все менше хочеться про щось комусь казати та й навіть писати. Тільки практика-практика-практика. Та й часу все менше. Стільки треба всього зробити щодня. Я не все встигаю, а спілкуватися.... Краще щось зробити разом. Що обговорювати минуле? Мене нестерпно тягне в майбутне. Я надто довго чекала, надто довго готувалася і думала.

@темы: течія

02:37 

Точки на піску. Кеназ

Бути мною - це сидіти на дивані серед ночі в порожній квартирі та діставати манікюрними ножицями зі ступні уламок скла під рев доньки-крихітки. Кров біжить, дитя кричить. Це при тому, що підлога не раз мита-метена. Просто знову єдина живність в оселі - лише я (до малої зась) і прибацнута нежить розійшлася.

А камені нормально так підходять до стихії повітря. Я, звичайно, досі так нічого і не практикувала, але вже щось собі надумала і вирішила таки розпрощатися/розквитатися з минулим.

@темы: течія

14:53 

Дагаз. Перехід

Все закрутилося. Дагаз.
Закінчила малювати мандали, закінчила цикл, фазу в 9 місяців вагітності, період найбільших змін мене. І тут, на самому рубежі завжди виникає питання на скільки великий я готова зробити крок вперед, чи стрибок. Я не знаю, а щось всередині хоче саме відштовхнутися від землі й здійнятися в повітря вороном. Це навіть не стрибок.

Тільки для цього треба все відв`язати та повідпускати, звільнитися. Це не позиція вовк-капкан, кожна пір`їна цінна.
Тому знову виліз Антон, виліз десь зсередини мене, тугою важкою і безнадійною. Тут я неначе закутана в колючий дріт.

@темы: течія

21:52 

Не бути осторонь

Благополуччя накладає певну відповідальність, вона диктує правила і вимагає певних рішень. Ми всі виховані в контексті "успіх-поразка", але нам якось забули пояснити що є що.
Я успішно народила. Справді успішно: сама, вдома, за 3 години, лиш під кінець з акушером на телефоні, без травм, тозривів, ускладнень і вже на наступний день ходила квартирою. Героїня.
У інших інакше. Знайома продавщиця на базарі жалілася за свою онуку, що теж нещодавно народила. В лікарні, за 22 тисячі гривень, з розсіченням і ускладненням у вигляді кровотечі, що потребувало повторної госпіталізації.
Хотілося спитати "Як так?"і "За що?" Чому жінка повинна страждати в такий і без того важкий момент? Чому хтось бере на себе забов"язання допомогти, а в підсумку шкодить? І як після цього можна заявляти про те, що домашні пологи небезпечні і госпіталізація обов"язкова умова для успішного народження?

Я відчуваю необхідність щось зробити, якось покращити цю ситуацію. Допомогти хоча б своїм прикладом і розповідями про те, як може бути. Щоб у жінок сформувалося уявлення про те, як маю проходити природні пологи. Нехай навіть вони народжуватимуть в поллоговому відділенні, але вони знатимуть, коли варто сказати "ні" і що вони в принципі вправі контролювати те, що з ними буде відбуватися. Тут не все так просто, але...

Інформація має виходити в маси. Жінки мають знати про варіанти окрім "так всі завжди робили" та "всі так роблять".

@темы: течія

21:39 

Не бути осторонь

Благополуччя накладає певну відповідальність, вона диктує правила і вимагає певних рішень. Ми всі виховані в контексті "успіх-поразка", але нам якось забули пояснити що є що.
Я успішно народила. Справді успішно: сама, вдома, за 3 години, лиш під кінець з акушером на телефоні, без травм, тозривів, ускладнень і вже на наступний день ходила квартирою. Героїня.
У інших інакше. Знайома продавщиця на базарі жалілася за свою онуку, що теж нещодавно народила. В лікарні, за 22 тисячі гривень, з розсіченням і ускладненням у вигляді кровотечі, що потребувало повторної госпіталізації.
Хотілося спитати "Як так?"і "За що?" Чому жінка повинна страждати в такий і без того важкий момент? Чому хтось бере на себе забов"язання допомогти, а в підсумку шкодить? І як після цього можна заявляти про те, що домашні пологи небезпечні і госпіталізація обов"язкова умова для успішного народження?

Я відчуваю необхідність щось зробити, якось покращити цю ситуацію. Допомогти хоча б своїм прикладом і розповідями про те, як може бути. Щоб у жінок сформувалося уявлення про те, як маю проходити природні пологи. Нехай навіть вони народжуватимуть в поллоговому відділенні, але вони знатимуть, коли варто сказати "ні" і що вони в принципі вправі контролювати те, що з ними буде відбуватися. Тут не все так просто, але...

Інформація має виходити в маси. Жінки мають знати про варіанти окрім "так всі завжди робили" та "всі так роблять".

@темы: течія

22:07 

Материнство. Початок

Материнство - це те, що дає повноту жіночності, глибинну та сильну. Все те, що було до - підготовка до шляху змін реалізацій та трансформацій. Народження було важким, страшним і болючим, але виявив мою до того неусвідомлену грань: змогу діяти навіть тоді, коли сил майже покинули тіло, коли біль і страх стисли серце, а розум не має жодних варіантів, маршрутів та відповідей. Я зникаю і лишається лише моя мета. Я стаю схожа на стрілу, що летить у ціль. Чистий розум.
Ось якось так я народила дитину після 2 з половиною годин схваток і майже 20 хвилин потуг за два поштовхи.
____
А зараз
Я втомлююся, не справляюся. Молока нема, дитина плаче, тіло ниє крепатурою і не тільки. Все життя перевернулося. Майже нічого не виходить робити окрім сидіти з дтиною, їсти, спати трохи поратися по хазяйству.

Зовсім інше життя ) незрозуміле і дике. Я люблю мою крихітку.

@темы: течія

03:21 

Витки спіралі

Все закрутилося.
Це були вражаючий трансформуючий теждень. Багато було зроблено «до», ще більше - в процесі, а тут все раз і розгорнулося. Дуже яскраво проявилися стосунки з чоловіками - це було схоже на тижневий екзамен з чередою важких випробувань. В результаті у мене закріпилися деякі дуже важливі навички:
* я навчилася терпінню. Це трохи страшно, як із жабкою, яку повільно зварили, але я навчилася терпінню свідомому, коли не відключаєш увагу, а просто знижуєш поріг важливості до того, що не до вподоби і завжди готова сказати "стоп", якщо занадто.
Тут просто варто пам`ятати заради чого це все, зважати на рівень реальної загрози і змінювати те, що можна змінити зі свого боку.
* я навчилася приймати людей такими, якими вони є. Це і раніше було. Зараз воно виросло і поєдналося з любовью і повагою без оцінок та очікувань. Бо спілкуватися довелося з людьми не «мого кола», іншого соціального статусу так би мовити. Так я їх відділяла спершу. А зараз... Я не горю бажанням жити в їхньому світі і не поділяю їхніх поглядів на життя. Просто зменшилися зверхність і бажання відгородитися.
* я навчилася просити. З`явилася оця легкість і готовність до відмови, готовність, що все буде не так. Дуже цікаво, що, виявляється, можна просити подумки і «О, диво!» прохання може бути виконано людиною дуже швидко та радісно.
* я навчилася слухатися. Це якесь таке на рівні поваги і на рівні довіри, і на рівні готовності діяти інакше.
* вирішила переходити на наступний соц рівень. Ага-ага, я буду мамою. Не зовсім про це. Тут більше про фінанси- отчення- звички- стиль життя - ітд, а не про обов`язки та великий хрест на спілкуванні-радості-самореалізації. Не. Треба почитати Карпу, яку я знаю особисто і мені подобається її некурячий погляд на тему материнства.

А зараз? Що зараз?
Я хочу плеєр і фотоапарат. Я присвячую предкам аскезу та молитви. Ще поки не хочу думати про майбутне, якось страшно піднімати голову з піску. Займуся цим завтра, багато чим займуся завтра ))

Ще багато чого нового, але такого природномаленького. Оновлюється плейстрічка, приходить нова інформація, нові відчуття себе і світу.

@темы: течія

23:09 

Карма? ) Не, не чула, ненаю

Уня-ня-ня ня-ня-ня. Розібрала діагностику по Ладіні.

Все дуже чітко, дуже ясно, дуже глибоко і перспективно. Просто, очевидно і апріорі відповідь на питання: "А чем мне заниматься? Какая моя миссия? Что мне делать?"

Ще я побачила жесть непропрацьованої карми і як вона чітко переходить нащадкам.

_______

Тільки почала розбирати, здибалася з Кутцем і сьогодні він мені запропонував жити разом о_0
А я чітко зрозуміла, що мені треба жити у вологому кліматі і я вже просто молюся на дощ в Києві, хочу осінь, вологу, сіре небо і відчуття, що я можу пити повітря. Ідеально - жити десь біля моря, річки, у вологому кліматі )

@темы: течія

Шатро

главная