• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: течія (список заголовков)
14:16 

Я повернулася

Повернулася і захворіла. Це такий спосіб стриножити себе, зупинитися і прийняти попередній досвід, а вже з ним нестися вперед. Банально застудилася. А ще на Казці пошкодила ногу, заскочив суглоб і я радісно шкутильгаю квартирою і нікуди не хочу.

Хочу розібратися з усім і чай з лимончиком та тортиком/тістечком/печівком. Натомість: лежу, п"ю чай з медом, слухаю Наталію Ладіні і планую зробити нову писанку і когось розрахувати.

Ще я сумую за La mare.

Я повернулася з прекрасною замагою, масою вражень, вузликом вдячності, приємними подарунками, новими контактами, черговими подсрачами, перспективними відкриттями та висяком в області тазу.
Добре скаталася )


@темы: течія

06:34 

Вибір

Це просто мить вибору. Таке враження, ніби зараз вирішилося чи вирішується траекторія мого життя.
Зробити так, як просить мама, чи вчинити правильно. Що це за таке правильно і звідки воно не ясно, десь з глибин мого я. А чи це насправді правильне правильно? Вона стільки для мене за останні місяці зробила, а я... Вибір між мамою і "правильно"... Ні, вибір між мамою і її бажанням догодити В..

Я з важким серцем обрала правильно і тепер назад вже не звернути. Я вже не раз робила як велить внутрішне і в минулому це були зовсім неправильні дії, які перекидали мене далеко вперед, в довгострокове правильно в майбутньому. Часом це був важкий переліт, але ж....

Хочеться уткнутися в чиєсь плече. У мене таке відчуття, ніби я знайшла маму, а тепер втратила. Що може бути гірше? Тільки вічно лишатися дитиною...
Це страшне відчуття, що треба йти, вийти з дому, вийти у світ, увійти в горизонт. Зараз? Я тільки питаю про час, бо вибір, вже зроблений і вибір не лишатися також.

Якась нитка розірвана. Мені страшно, але вибір зроблено, мені хочеться прикритися важливими речима, а краще - важливими людьми, сховатися від миті вибору всередині себе. І це - найважче: обрати маршрут. Якби ж це стосувалося лише мене... Останній місяць вагітності і дитина всередині мене, що стискається в страху перед світом. Я сама, в лоні оселі мого дитинства боюся виходити назовні, виходити у світ, бо що далі? куди далі?

Лишається тільки вибрати час, лишається тільки розвивати чуття (розвивати майже з нуля) і в разі чого в мене є запасний варіант на Полтавщині. Є? Т-ссс. Лишається тільки бігти в горизонт. Я боюся невпоратися, але це правильніше, аніж не робити, краще, аніж переступати через себе.

Іди туди, на зустріч страху. Це божевілля, але це ще один закуток, в якому ховаєтся твоя сила. Іди, бо Червона Шапка заповідала йти страшними шляхами, бо вони найкоротші. Що може бути страшніше, аніж дійти до самого себе одразу і без всяких плутань?

_____________

Куди це мене приведе?
Що це в мене відбере?

@темы: течія

19:41 

Пекло

Вітер змінився. Небо затягнуло сірою пеленою, але хочеться лягти на холодний кахель туалету і там таки й жити. Це єдине місце, в якому можна почуватися живою.
Щось робити нереально. Сидіти, як русалка, з ногами у відрі з холодною водою і писати писанки. Писати писанки і малювати мандали. Слухати Шафранову.

@темы: течія

12:19 

Розгубленність

А я не знаю, що мені робити. Маленька розгублена вагітна жінка. Вірніше, я знаю, що робити, але не знаю, чого хочу. Пф!
Два претенденти на батьківство. Обидва в курсі, що є вірогідність... і обидва претендують. «А мне что делать?...» Мама каже: "Радуйся. Два хороших претендента, лучше, чем один плохой."
А я собі не уявляю, нічого не уявляю, ні пологи, ні що буде потім, ні як жити далі. Тільки знаю, що впораюся. Мене так пригрузило, що я не уявляю собі вже, як це: щось вирішувати.

@темы: течія

01:47 

Моє колесо

Як все встигнути? Я перестала писати плани на день, пишу на тиждень, бо постійні повтори пунктів, на які не вистачило часу, або сил вчора...
Доводиться виводити пріорітети. Сьогоднішніми були: трактовка двух розкладів на двох системах (порівняння розкладу на інтуітиному таро та огамі), манікюр, денний сон, похід на базар, спілкування з мамою, спільний обід за лекцією Шафранової, дзвінок бабусі,ворожба на чаї, приирання з мамою зони майбутнього (лоджия), спілкування з Нарою та хоч щось написати в щоденник.

Все. Відвалилися читання, робота з водою, медитації, жіночі практики, тренування з віялами, прогулянка, написання настрою на людину, малювання, танці. Я згадування не робила вже певно тиждень, а медитації може й більше.
Я катастрофічно не встигаю...... Куди?
Все ж пріорітети, є пріорітети, просто так хочеться швидше і побільше всього зробити, щоб поскоріше прийшов той самий щасливий результат самовдосконалення.
Я просто забуваю про те, що під час всіх тих "зробила" я кайфувала, мені подобалося те, що я роблю і що отримую в результаті. Я просто гралася і доводилося себе зупиняти/переключати, аби зробти щось іще, а не весь день, приміром, педикюритися. І я б змогла, бо це була чиста радість. Було неймовірно приємно від тієї легкості, яка наповнювала лоджию замість хламу і я б до ранку могла не покладаючи рук щось виносити, витряхувати, відмивати.

Я навіть не помітила, як стала більше робити з радісним серцем. І справді, як згадаю скільки всього ще можна зробити, дивуюся, що раніше впадала в апатію-депресію. Поплакати теж корисно, але якось лежати овочем і навіть книжечки не прочитати...

До речі, в мене на разі 3 книжечки: Богиня в каждой женщине, "Bitches Get Everything" Карпи і поки намічена "Шаманка" Лін Ендрюс.

О! Лін! Ім`я знайомої, з якою треба б налагодити стосунки. Нащо? Ненаю. У мене список черга очікування на пропрацювання та налагодження стосунків з 63-х родичів (лише 4 покоління в жіночій лінії по матері, а ще є чоловіча, про батьківську я взагалі навіть думати боюся ) 3-х подруг, купи знайомих та ряду незнайомців (від них чимось таким віє). І як все це встигнути, коли мотивація чітко прописана, навіть вже бажання проклюнулося і привід є, а часу бракує? Декого вже можна сісти прописувати, але з "сісти" бувають накладки. Як, власне, і з лягти нарешті спати, щоб завтра мати змогу встати і зробити всі свої важливості, де під №1 - похід магазинами взуття, згадування та написання листа батьку.

Таке враження, ніби Мабон вже завтра, а в мене таки ще не миті вікна. Ага, миття вікон вноситься до списку термінових хатніх справ десь поряд з облагородженням моєї постелі. А Мабон для мене таки двічі рубіж, якщо не тричі: осінь, перехід на стихію Повітря та народження дива.
Так скоро все, а я лягаю майже о 2-й ночі. Треба згадати послати роботун погуляти.


@темы: течія

16:57 

Вітру

Вітер - мій друг. Ми дружні з ним з тих пір, коли я змирилася із самотністю серед людей. Він увірвався в цей емоційний вакуум і примусив звернути на себе увагу. Він був першим.
Вітер, мов невловимий дикий звір, що приходить, коли сам схоче, але і на заклич озветься, тільки не знаєш, коли і звідки. Штовхне у спину, поцілує в щоки, увірветься всередину надвдихом, закрутить, проскочить по-котячи під рукою і зникне. Просто проходив повз і наніс візит. Або закликає слідувати за собою. Або знову почав свої загравання.

Вітер - моя любов, мій вісник, мій компаньйон.

@темы: течія

19:46 

Цілий день боліла голова через невисип, елементарну втому після нічного пахалова, інформаційний перегруз, сварку двох моїх важливих жінок. Дві спроби відіспатися нічого не дали.
І що в результаті? Лікує улюблена робота і контакт з деревом. Ножик, гілки вільхи і я випала з реальності акуратно вирізаючи феду за федою. Звичайно порізала палець, вимазала кілька паличок і тепер цей набір я нікому не зможу передавати/продати. Ех! Буде мій-мій-мій.

Я така непродуктивна останнім часом, що аж не можу собі нарадуватися )))
____________________
АААААААААААААаааа! А!
Попросила бабусю надиктувати мені родичів. Як нас багато і я майже нікого не знаю, а кого знаю, так це по імені і в обличчя. Пахати-не-перепахати, копати-не -перекопати. Це жіноча лінія. Для чоловічої лінії треба писати лист за океан і сподіватися на скору відповідь. Агр! З ціма би хоч якось розібратися ))))
Тепер почуваюся вдруге за добу переїханою важкогруженим потягом.
Але: це ж можна місяцями проводити ворожіння та діагностики на таро, за нумерологією, астрологією родивлятися зв"язки та нитки. Можна з гостей не вилазити роками. Поїхати в міні тур родичами. Це ж взагалі стільки можливостей!!!!! Це ж можна....

Завтра буду робити дерево і хоч трохи вибудовувати це все ))) АААА!
_________
«C ольхой эзотерическая традиция связывает руну человека Манназ....
Вероятно, вследствие практического ее использования, ольха понимается в эзотерической традиции как некий мост, соединяющий нижнее, подземное царство с надземным царством воздуха. ......
Ольха – дерево, покровительствующее семье; чем больше в семье детей и внуков, тем сильнее ольха поддерживает ее членов. Она укрепляет родственные связи, сплачивает всех членов семьи, ей свойственно соединять людей в род.
Если вы придете к ольхе с проблемами родственных взаимоотношений, она охотно поможет вам найти решение. Это дерево для женщин – хранительниц очага, дерево «большого дома». Ольха поможет вам «привязать» мужа к дому.»

Просто співпадіння.
=========== ру

@темы: течія

18:31 

Не можна от так просто взяти і відморозитися від родових обов`язків. Можна роками бігати, ховатися, прикидатися відморозком, але в певний момент таки земля розійдеться і вилізе така альтернатива, що і бігти буде вже нікуди. Подальші інкарнації обіцяють бути ще напряжнішими.

І всесвіт підштовхує легенько у спину і просить не робити такий вираз обличчя, ніби тебе просять небо потримати. У Нут все норм.

У мене живіт повний передочікування дитини, згадування, огам ніяк не осягну, спека і бажання нічого не робити, а тут.... ще і жалості до себе наскребти не можу )


________
ру

@темы: течія

13:47 

Підсумки

Не скажу, що я цілком задоволена цим місяцем. При моєму перфекціонізмі та бажанні «більше/краще/швидше» для мене катастрофічно мало того, що я встигла. По правді, мені здається, що я взагалі нічого не встигла та не пізнала :Р

продовження
_____________

= ру

@темы: течія

12:27 

Солодкий перець для майбутных мам

Болгарський перець під час вагітності

Болгарський красень завдяки складовим мікроелементів - один з овочів, що підтримує в організмі людини вітамінний баланс.

ітд



ру

@темы: течія

00:15 

Стає все гірше. Сьогодні в мене була панічна атака і я навіть не розумію від чого. Як вже було не раз мені стало гаряче у всьому тілі, але останні рази нагрівалася і голова також. Сьогодні ж я зверху я немов горіла і почала задихатися, голова тріщала, думати було важко і вся шкіра немов палала, хоч і на доторк нормальної температури.
Цікаво, що так почуваюся я лише в одному місці - у мами на ліжку, де проводжу дні напівлежачи. Хм.

Я подзвонила Кутцу. По перше - у нього є досвід, по друге - я не знала, до кого з таким ще можна звернутися, по трете - хотілося ще крапельки доброго піклування від нього, нехай і лише по телефону, по четверте - я знала, що можу йому довіритися. Нічим він мені конкретно не допоміг, але я заспокоїлася, пояснюючи свій стан і відповідаючи на запитання та пропозиції. Пульс вщух, я перестала плакати від безпорадності, вирівнялося дихання і голова перестала гудіти. Він пообіцяв приїхати, якщо що) Мур-мур-мур.

Після ромови я почувалася спокійно та.... сито. Таке враження, ніби я трохи попила з нього. Можливо цей стан пов`язанний з моїми упирськими схильностями, які я вперто ховала весь цей час.
Може просто нерви-гормони. Може я відчуваю когось емпатично, а хтось в цей час практикує з вогнем (мій невідомий антипод). Може це дитина. Може я все більше перетворююся на щось водне і середовище без живої води для мене пекло.

Багато «може».

@темы: течія

22:47 

Уіііі! Моє бажання про коло практиків збувається. Зустрілися, познайомилися, обговорили. Тільки... Як далі? Навідомо, коли це далі буде, але ж я хотіла валити з Києва...
Пофігу. Радію.
В результаті:
* маса позитивних вражень
* кілька питань для розгляду (Хто хранитель мого роду? Який мій ассидент?)
* 7 нових цікавих знайомих, з яких деякі неявно зачепили
* книжечка про каміння по обміну


@темы: течія

12:46 

Враження

Я у захваті:
1 - від подорожі на каньйон, від природи, від води, від попутчиці (ще раз дякую їй за все), від стопу, від себе.
2 - річкова вода вона така.... А які там скелі.... Яка атмосфера, попри купу народу...
3 - а стихія Води вживу

В результаті:
1 - хочу назад, хочу довше, хочу більше
2 - Вода - вона зовсім не така панна, але про це потім
3 - пізнавати стихію без прямого контакту - абсурд і марнування часу-сил.
4 - люблю Воду

@темы: течія

20:18 

СПРАГА

АААААА! Тільки зараз до мене дійшло, що мене постійно мучить спрага. Не, нехороші аналізи, жор ягід та катастрофічно суха шкіра, вічно потріскані губи - нам ні про що не казали. Навіть вже мама казала, що я повинна більше пити - мороз. Не йде налаштування на воду - мороз.
Випила дві чашки води, хочеться ще, але треба поступово підвищувати дозу.

Ар! Зараз така спека, мені пити треба за двох і більше взаємодіяти з водою.
Що ж, основний пункт на цей місяць: ПИТИ. Щось мені підказує, що половина проблем швиденько відваляться самі собою за скляночками води )))

@темы: течія

23:45 

Переоцінка

Хм-хм-хм. Подивилася з мамою розважальну програму про те, як три дівчини шукають собі пару. Здавалось би, вбиті кілька годин. Замість того, щоб попрактикувати, заробити грощі, щось зробити та щось нове вивчити. Не. Я класно провела з мамою час, ми посперечалися, пообговорювали і я замислилася над тим, що:
1 - як би багато не казала про майбутню перспективу, від можливостей нових стосунків я таки морожуся;
2 - я таки зашорилася: є багато цікавих чоловіків та привабливих особистостей за межами шаблонів віку та інтересів;
3 - треба б на побачення.

Можна привести массу причин, чому мені нічого не світить, але є ідеальний контраргумент "і що?".
________________

Просто вечір відкриттів. перший вечір знову в стихії води і.....

Почитала про кармічні зв`язки. Заплакала. На диво змогла триматися на хвилі емоції: не тонути в ній і не душити в собі, а тримати свідомість диханням, дозволяючи собі переживати все-все. У мене виробляється баланс розум-емоції
Подумала про стосунки з Олексієм. Не все пройдено, не все прожито та вирішено, але... я все робила правильно. Дуже дивне відчуття: я все робила правильно. У відповідь якесь ворушіння за спиною та тепло в плечових суглобах.
Написала йому, що "Відчуваю, що ми не до кінця чесні між собою. Що ми ще можемо дати?" Я не розумію цих фраз, не розумію, але знаю, що ми можемо бути вільні одне від одного.

Дивно, але все моє правильно стосувалося всих моїх стосунків. Якось стало легко, немов я простила собі, дозволила жити та діяти далі. На макове зерня, але це вже отвір для Сонця.
______________

Що ще?)))
Знайшла у вк Леночку ))
__________
2 година ночі. Стихія води, роботун. Ще стільки всього незроблено.... Чаю мені і хлібчика.

@темы: течія

00:22 

Ух!

Я повернулася з Овручського кряжу.
Прекрасно. Повернення було дуже важким.

Саме перебування було прекрасным.
Природа - чудо. Я бачила живих воронів. Вони такі великі, такі чорні. Розмах крила як у лелеки і кричать вони так..
Знайшла зозулине перо. Їла суницю. Прокидалася зі світанком. Слухала вітер. Грала на барабані і ніжилася біля багаття.
Люди - чудо. Я - няшечка. Хіромантія - нямка.
Кілька днів без напрягів та зайвого, так далеко від міста. Чисте повітря, чиста вода, їжа приготована на живому вогні.
Багато роздумів, відкриттів, чуттів. Жива практика.

@темы: течія

21:37 

21 тиждень. Блаженство

О, мій животик.

Важко вставати, вірніше навіть незвично, бо прес більше мені не належить.
Сильно не розганяюся, бо після розгону я незмінно впадаю в сплячку після дня в дорозі (хоч і в дорозі я сплю). І, здається, мені час вводити денний сон в свій режим.
Оновлення раціону: я ще до усвідомлення вагітності підсіла на цикорій з молоком та омлети/яєчні. Часом кортить якоїсь кисломолочки, або сиру. Рисова каша здатна замінити ситну їжу, коли нічого їсти не хочеться та солодощі.
Відкриття останнього часу: свіжомороженний горошок - не дуже дорого, дуже смачноі дуже корисно; курага; свіжа кропива - це так смачно, гемоглобіново, вітамінно, кальційно і треба ошпарювати, точно ошпарювати, тоді смаааачно і нічого не пожалить.

Пішло молозиво.

От тільки ясна кровоточать досі.... Не так сильно, як раніше (терапія допомагає), але ж...

Мене підтримує стільки людей... Це так приємно, таке собі нагадування про те, що дитина - це благословіння )))
Реально почуваюся блаженно. Мур.
Нехай я досі в Ірпені, але вже післязавтра можу бути в Полтаві. 7-го Ната покликала до Білорусі. Ще треба б заїхати до ЛЬвову )

Ах! Тут ще робота накльовується ) Що вийде?) Навіть як не вийде, це була чітка відповідь на мій запит про шлях.

@темы: течія

17:45 

Пастка непорочності


Очищення від сексуальних стосунків - напевно найнеекологічніше з того, що я колись робила. далі
_______________

Очищение сексуальных связей - наверно самое неэкологичное из того, что я когда-то делала. еще

@темы: течія

17:14 

Куди несе?

Досі не зрозуміло, що зі мною відбувається, але я майже виспана, повна сил, ідей та позитивних емоцій.
Тому, що я змінила режим сну? Тому, що я майже нічого не хочу їсти і ходжу напівголодна? Щось тихенько змінюється в моєму тілі о_0? Діють якісь раніше зроблені магічні паси?
Я не знаю, але мені кайфово і я готова робити ще, більше, інакше, краще, помилятися, жити, пізнавати.
_______

Щось точно відбувається
_______
А ще вітер, здається південний (він завжди дуже ніжний до мене і солодкуватий), нашепотів, що зміни вже мчать до мене і це буде щось.
Це вже вдруге мені обіцяють зміни за останні дні. Це точно має бути щось. Аби ж мене це не надто перековбасило )))

@темы: течія

01:06 

Жити самій

О, Селено! Як же мене все дістало.

Дістали стосунки, чесно дістали. Що мені зробити, щоб мене не намагалися пригріти чоловіки? У монатир я не піду, щодо зовнішності та поведінки, то завжди знайдеться охочий навіть на мої спроби бути асексуальною та хлодною. Боюся, декого це навіть більше заінтригує.

В моєму житті нема музики, нема ритму, нема танцю. Дякую за контактну імпровізацію, але це так рідко, так мало і так... обмежено. В моєму житті нема смаку. Я так мало ворожу. Майже не відкриваю карт для інших, так, досліджую.
Все стало обмежено і затинуто в рамки квартири. Я тиждень не виходила з дому. Може не по факту, але за відчуттями мене не було з півмісяця. Читала, дивилася кіно, читала.
Все якось зблякло. Де рух? де та непевність молодості? де азарт? де пристрасть? де легкість?
Так завжди у мене, коли є стосунки, коли хтось намагається зайняти весь мій світ, або дати мені щось краще, чого я заслуговую.

Мені було добре в той період, коли в мене не було нікого, мені легко дихалося, мені було просто. Все рухалося, все розвивалося, все перетікало, я змінювалася, я працювала над собою, я жила. Єдине, що мене харило - відсутність власного кутка. Все. Було часом сумно, що я сама, але це лише через нерозуміння своїх невдач. Якби ж я насправді хотіла стосунків, якби ж то.

Чому я не можу просто пожити сама? Чому? Я хочу цього з 10-ти років і досі провал.

@темы: течія

Шатро

главная