Куц
Правда у тому, що я чи вечір до того, чи позаминулого думала про те, що до мене липнуть лише підстаркуваті збоченці, чоловіки, що все вже побачили і хочуть сімейного спокою та ... Та більше нікого нема. Жодних молодих чоловіків.
на що всесвіт відповів у такий дивний спосіб.
Знаєте, я одразу, сказала йому "так" на пропозицію винаймати житло разом. П"ять днів назад і нині він чекає, поки я залізу до нього у ліжко. У світлі розмови на повню я вільна дівчина і можу спати з ким хочу, відмовляючи при цьому в ніжностях та близкості хоч цілу вічність. (От що робить сильна Венера у тандемі з добре прокачаним Меркурієм)
Гм.
Чого так?
По перше ми достобіса схожі. Це у мене розвага така: знаходити нові варіанти подібних собі. Теж Смерть, теж Дракон, теж кіт, теж мандрівник, теж з минулими стосунками, теж любить готувати, теж ворожить, теж працює з енергіями, теж... Море теж, на яких можна було б легко забабахати стосунки і я, як завше, знаю якими б вони були...
Макс мене попереджав...
По друге це практично. Знімати разом дешевше, ми наче не напружуємо одне одного ніскілечки, взаємовиручка завжди канає, разом спати тепліше та міцніше. Знайти житло зараз взагалі напряг з усіма цими студентами та біженцями. (Останнім співчуваю, але все ж) Тож мені страшно пощастило мати те, що я маю.
По трете мені потрібно продовжувати напрацьовувати свою жіночу частину, виліковувати її, відкривати нові грані, розбирати старі завали, ніжити та підтримувати прояви.
По вчетверте я не хочу його відпускати. Це звучить дико та дивно, бо його я не люблю, а люблю іншого, бо знаю його 6 днів, бо не багато чого у ньому мені не до вподоби, бо нічого більше дружби не хочеться, а от дружити хочеться дуже і дуже. Щось з минулого. Здається його я теж колись знала. Третій Дракон на моїй пам`яті.
________
PS:
До теми про чоловіків. У неділю до мене залицявся циган як до своєї. А денсь я познайомилася з Сашею, якого буду вчити Таро. тільки думала про те, що мені бракує високих спотривних чоловіків. Ех. І подзвонив ще один учень на Таро, аби зустрітися.
А от Саша надто непростий, це мало б лякати, але лише заворожує і притягує цікавість. Але надто непростий та статний. Все якось так сходиться, що він навіть поки (зважте "поки", як і я) живе з іншого боку від вулиці Степана Бендери. Я взяла з нього обіцянку не залазити до мене у вікно о 4-й ранку. Звідки він знає яке моє вікно? Він взагалі все звідкись знає.