І на останок Повітря.
Після провалу з Водою дещо лячно, але відступатися я наміру не маю.
Одне мене в цій стихії лякає: є обо`язковий пункт - робота з духами.
Пеший день: феєрично. Вилізла сімейна карма. Не те щоб раптом все стало погано, просто до мене нарешті дійшло, що я проживаю улюбленний сімейний сценарій. Зразу якось стало ясно, в якій я жопі. Проте, усвідомлення жопи - перший етап трансформації і перший крок до визволення.
Перший спіритичний досвід виявився дуже важким і малорезультативним. Духи не проти спілкуватися, тільки ця бесіда не забов"язана бути зрозумілою.
наступніДень третій: пірнання в небо. Я лежала на полі Овручського кряжа, серед зеленого колосся та милих диких волошок і дивилася в таке саме волошкове західне небо. З кожним вдихом неба ставало все більше, мене все менше, світу навколо - менше, але в один момент тіло запротестувало і глибокий вдих повернув мене.
День четвертий: Дихання вітром наповнювало, поки відчуття в тілі не змінилися на тугий кокон зі стрімких потоків повітря.
Під час практики пошук дороги я продивлялася три варіанти розвитку мого життя на роздоріжжі. Стало дуже чітко зрозуміло, куди я йти не хочу в принципі. Не ясно, куди хочу, але це вже щось.
День п`ятий: Було солодко прокинутися о 4-й ранку. Так тихо-тихо і вільно
Спілкування з духами лісу виявилося таким тихим, таким "Ми завжди раді тобі. Візми квіточку."
А от довга дорога додому примусила багато всього переосмислити: самотність, шлях, швидкість.
День шостий: ментальний діалог з Китуцем. Я звернулася до нього, щоб зрозуміти що за туман між нами, чого він хоче. Чого він хоче від мене та взагалі. А потім я розбирала список власних бажаннь.
День сьомий:
____________________________________________________________________
Висновок : ця стихія не пішла так само, як і Вода. Ні відчуття, ні розуміння, ні контролю, ні досвіду.
Ще одна стихія для доопрацювання. Мало практики, мало результату.