Я проживала минуле настільки глибоко, що в грудях розпалився вулкан і я йшла ще глибше, і переживала ще тонше, і вид за вікном маршрутки допомагав мені, бо Київ - місто мого минулого більше, ніж будь-яке інше місто.
А зара я питаю себе: де я? Де я у своїх дня? у моїх діях? у моїх емоціях? у моїх думках? Де взагалі я?
Я відчула потребу переусвідомити минулий досвід, все те, що мені дали люди і знайти саму себе, знайти інших в собі і себе в інших.
Я давно не писала.
Я нарешті знайшла підтримку в цьому світі: знайшлися люди, які простягнули мені руку. Я реально почала довзоляти собі бути жінкою, проявляти емоції, слабкість, потреби, бажання і люди почали відзиватися.
Зараз я практикую "Три ролі". Вчуся мислити, відчувати, діяти та спілкуватися з позиції трьох образів: чоловічого, жіночого та гармонійного балансу (матері, дівчинки та мудрої весталки, Каллі- Лакшмі- Шакті). Я усвідомила, що майже весь час діяла з чоловічої позиції, це було майже рефлекторно, просто реакція на зовнішні подразники. Жінка в свою чергу створює емоції, створює простір.
Є дуже цікава символьна методика переключення "Скіпетр та держава". Коли руки тримають уявні символи влади. Ця проста вправа реально переключає. Можна тримати два скіпетри/держави з відповідним подврєнним інеь/янь.
В результаті виходить дуже цікаво. Зараз я відроджую дівчинку в собі. Це право переживать і проявляти б-я емоції, помилятися і бути смішною, просити, бути неефективною, неактивною.