Я стала записувати відеощоденник. Такі собі 2-3 хв вражень, переживання, усвідомлень, плюс відео самоаналізу по попередньому відео. О!
Вже перше відео показало, що я така собі сумна хмарка. Я зрозуміла,чому всіх так засмучувало, коли я не посміхалася. Бо контраст між моєю усмішкою, як контрасти Індії: рай та смітник. Але я на відео просто виснажена, сумна людина, яка якось там собі живе, коли ж посміхаюся - фонтан енергії та позитиву, амбіції, бажання, враження. Ех! Контрастно.
І чтало якось все на свої місця, чому я притягувала журбинку і людей не надто активно-амбітно-позитивних.
Сьогодні ж я була просто виснаженою молодою жінкою, яка поривалася кудись іще метнутися і встигнути більше, попри відчуття втоми та ажання побути в тиші дому.
Ще обьективніше оцінюється зовнішній вигляд, жести, міміка.
Дуже корисна для мене штука. А Шафранова казала....