Про моє буття і трохи про моє життя

воскресенье, 26 октября 2014

11:30

Astra_Lia

Живу я в чудовому місті Львів. Це ідеальне місто для мене, мені в ньому добре та затишно. Проте, маю заізнатися, я не надто використовувала можливості цього чудового місця. Вже другий місяць не виходжу з київських звичок триматися свого куточка. Де божевільні вписки та гулянки? Де вони? таке враження, ніби я постаріла )) Тут стільки всього можна, а я тримаюся теплого кубла. Пфффф! Запланую змінити це )))
Львів прекрасний. Я не можу описати цього. Це, коли сидиш в парку на лавці та тренуєшся на дарбуці, всі перехожі входять у твій ритм, або вносять щось своє в нього і схвально усміхаються. В інших містах не так. У Києві не так, там всі більше бігають, меньше помічають, менше взаємодіять, більше зайняті собою, відмінність невелика, але приємно помітна.

Порівняно з Києвом, його повітрям, настроєм, ритмом я люблю Львів ще більше і до Києва поїду тільки через «якщо дуже треба». Київ лишається в моєму серці, але з любов`ю до Львову нема і сенсу змагатися )))

Квартирка біля парку Франка. Вікно моєї кімнати виходить у внутрішній дворик, patio de luces. На ньому досы нема штор і це моє упущення, хоча я не надто переймаюся переодягаючися. В кімнаті стоїть шатро. Це так по циганськи: жовте крихітне шатро на самим ліжком. Я все життя мріяла про таку тканинну конструкцію для сну і це виявило чудовим способом ізолюватися від стороннього світу.
Поряд - тумба для одягу, а на підлозі килим, на якому тепло та зручно тренуватися з інструментами. Мені лише бракує коло ліжка лампи, аби читати щось.
Біля вікна крісло та столик, може з нього зробити нарешті вівтар?)
Власне, тут і спальня, і кабінет, і ритм зал. На такій площі можна собі дозвлити і більше, бракує тільки освтлення. Скоро організується опалення і кімната стане ідеальною-ідеальною.

Мені напряжно жити з кимось іще, особливо з людьми не особливо охайними. Цю якість мені важко прийняти, вона не вкладається мені в голові, але це хороший урок. Іноді мен доводиться стримуватися, аби не почати прибирати в їхній прохідній кімнаті, бо важко навіть проходити повз звалище всього-всього. (Хух. Пункт для роботи над собою)

Щодо життя: що наповнює мене?
- Гуляти Львовом саме задоволення. Вночі чи вдень, в сонячну, чи дощову погоду, але обов`язково самій, один на один з містом, аби ніхто не перетягувавв на себе мою увагу. Поки тільки одній людині це вдавалося.
- Робити Ловці снів. Не знаю, що в тому такого, але мене захоплює як процесс, так і результат. Я не знаю, чи купить їх у мене хтось, чи просто роздарую, але у мене до них прокидається пристрасть. Я не хочу робити їх вичурними та штучними, якимим повниться ринок. Вони не ідеально круглі, часто асиметричні, але мені важко від них відірвати око, важко не торкнутися рукою. Лоза з парків, муліне, іноді звичайне голубине пір`я. Будуть бусинки та камінці, будуть пір`їнки, але мені імпонує простота та дикість, справжність. Мої ловчики будуть ловити та насилати сни живі та глибокі, з самого єства людини. А холені цяцьки можна купити в спеціальних магазинах сувенірів.
- Взагалі займатися рукоділлям. Я зв`язала першу шкарпеточку. Це зайняло місяць кидань і повернень, перев`язок, але я таки зробила цю м`яку, зелену, теплу штуковину без пальців. Треба вчитися робити це все швидче. Може вийде шкарпеточку за вечір )))
- Тренуватися з поями та віялами. Нехай я роблю це не так регулярно, як слід, але ж роблю. Мені подобається процес, без вогню, самим повітрям, там де окрім рук танцює і все тіло. Я вчуся і горю цим.темпами вправності не досягнути. Але коли я розігріваюся стає так... Я це люблю.
- Дарбука. Я мало її беру до рук. Я її боюся. Кумедно: боюся, бо не дуже вправна з нею, але з такими
- Читати. Іноді це буває складно, сісти та прочитати ще главу, чи додо кінця, але наразі я читаю не для задоволення, а для загального розвитку. Окрім того - поезія та Кастанеда.
- Спілкування. Його. насправді, замало. Мені бракує подруг, бракує товаришок, бракує тих, у кого я могла б повчитися, чи просто побазікати ні про що. Бракує.
- Вчит інших. Це взагалі моя пристрасть, моя жага, моя натура, моя.... Що тут скажеш. Цього теж бракує, але...

Я багато чого планую, багато хочу і помалу втілюю це в своє життя-буття ))

@темы: течія