Я себе більш меншь організувала і стала планувати на завтра те, що маю зробити. Виходить. Це мене включає і направляє. Іноді банально бракує часу, але досить добре - зробити 50/80 відсотків наміченого.

Почала відчувати себе в медитаціях водою, або водною істотою - неперевершені відчуття.

Я погано відчуваю озера, стоячу воду. Чисто енергетично, як потоки - норм, а вжитися в них дуже важко. З переживанням води вживу ще важко-туго, але краще, аніж раніше. Дуже багато відкривається в результаті контактів, особливо з рухливою водою. Мені все ж імпонують більше річки та моря. Але я зрозуміла повільну природу озер. Поки тільки на рівні розуму.

Помітила, що відсутність контакту з живою водою приводить мене в стан знекровлення і апатії. Дуже важко, я буквально починаю задихатися, якщо не спілкуюся з водою більше 2 діб і водопровідна вода як мертвому припарка, в принципі як і спроби щось намедитувати. Рятують дощі та болітце неподалік від дому.

Побувала на морі. Уі. Двозначні відчуття після. з одного боку я досить добре просунулася в розумінні та відчутті, а з іншого, ще не зовсім доросла, щоб з ним працювати, бо уроки сильно переважали мою підготовку. Зараз і дуже хочеться продовжити працювати, і втома, і розуміння потреби дорости.

Проливаю через себе воду, менше, аніж треба, але набагато більше, ніж було раніше. Тіло радіє.

@темы: практика