Все сплітається, переплітається, затягується, мов петлі хижої голодної змії у вузол, що його навіть і не берися розплітати, немов він спаявся, запікся потом та крів`ю.
Я у Львові. Перший день. До обіду гуляла собі сама, сиділа у шоколадній в інеті, пила чай із джасміном. Тоді пішла до книгарні Є, аби начитатися книг і зробити нові пункти у блокноті, з яких поки виконала лише одне: відвідувати книгарні. Не танцювала вночі, бо живіт стиснуло кам`яною ручищею і скрутило, так, що я востанне розклала карти, взяла викарбовану мені монету з Чайкою, купила трохи харчу, поблукала вулицями і пошуках тієї самої Тесленка, приготувала/поїла і закуталася в усе тепле на гостьовому дивані. А, ще не нукала так багато у відповідь ))
Я спілкувалая на площі з художником, аби мати ще одного знайомого в цьому місті-місці, аби потім отримати дві таблички "Ворожка", аби зустріти викладачку з мого інституту і дізнатися про виступ моїх викладачів. Тоді не витримала задухи від розпилювачів вуличного майстра-художника і перемістилася до їншого фонтану, аби поворожити і поспілкуватися зі старим астрологом, що говоров так тихо-тихо, аби він фотографував мене і тоді ми трохи прогулялися, до того як я подивилася кінець тієї самої вистави Сокіл. Далі я бачила як той самий художник, що зайняв "мій" стовп шикарно вправляється з балончиками, шпателями і які шедеври у нього виходять (навіть подумала собі назаробити на його роботу). Тоді я посиділа ще трохи під новим ліхтарним стовпом аби поворожити чудовій дівчиніна троьх чоловіків і чути, як вона сіється з мого виразу обличчя, коли я відкривала карти на її претендентів. Потім говорила з чоловіком, що не вірив картам, а лише власній силі людини і запрошував пожити в нього, якщо не буде де. А я нічого не відповіла, бо карти казали не надто спішити і не казати ні, і не казати так, пофліртувати зі світом. Ворожила характернику та його знайомій щоб отриати монету закарбовану на бажання. Тоді таки потяглася на вписку, аби у кінці кінці влягтися друкувати враження із чашкю солодкого вистиглого каркаде з корицею.
---від 30/08/2014---
Я у Львові. Перший день. До обіду гуляла собі сама, сиділа у шоколадній в інеті, пила чай із джасміном. Тоді пішла до книгарні Є, аби начитатися книг і зробити нові пункти у блокноті, з яких поки виконала лише одне: відвідувати книгарні. Не танцювала вночі, бо живіт стиснуло кам`яною ручищею і скрутило, так, що я востанне розклала карти, взяла викарбовану мені монету з Чайкою, купила трохи харчу, поблукала вулицями і пошуках тієї самої Тесленка, приготувала/поїла і закуталася в усе тепле на гостьовому дивані. А, ще не нукала так багато у відповідь ))
Я спілкувалая на площі з художником, аби мати ще одного знайомого в цьому місті-місці, аби потім отримати дві таблички "Ворожка", аби зустріти викладачку з мого інституту і дізнатися про виступ моїх викладачів. Тоді не витримала задухи від розпилювачів вуличного майстра-художника і перемістилася до їншого фонтану, аби поворожити і поспілкуватися зі старим астрологом, що говоров так тихо-тихо, аби він фотографував мене і тоді ми трохи прогулялися, до того як я подивилася кінець тієї самої вистави Сокіл. Далі я бачила як той самий художник, що зайняв "мій" стовп шикарно вправляється з балончиками, шпателями і які шедеври у нього виходять (навіть подумала собі назаробити на його роботу). Тоді я посиділа ще трохи під новим ліхтарним стовпом аби поворожити чудовій дівчиніна троьх чоловіків і чути, як вона сіється з мого виразу обличчя, коли я відкривала карти на її претендентів. Потім говорила з чоловіком, що не вірив картам, а лише власній силі людини і запрошував пожити в нього, якщо не буде де. А я нічого не відповіла, бо карти казали не надто спішити і не казати ні, і не казати так, пофліртувати зі світом. Ворожила характернику та його знайомій щоб отриати монету закарбовану на бажання. Тоді таки потяглася на вписку, аби у кінці кінці влягтися друкувати враження із чашкю солодкого вистиглого каркаде з корицею.
---від 30/08/2014---