Все, досить лінивожопства. Вже 6-й місячний день, а продуктивність на нулі. Добре, що хоч покаталася на роликах,вибралася в поле зібрати квітів, провела Купальську настроечку на наступний триместр і рік (чотири бажання, чотири іпостасії, чотири рівні, чотири стихії). Це добре і нехай воно буде початком.
Раз місяць почався так ліниво, то весь місяць буде присвячиний Воді-Водиці. Інакше я її точно не зрозумію, не відчую, але це - щоденна практика, щоденні медитації, щоденна творчість на тему і все нехай зводиться до Води. Вийде? Було б класно. Мені навіть цікаво, чому у мене з цією стихією зараз так туго. Може через те, що літо - традиційно пора Вогню, який пішов мені шикарно, але я підозрюю, що на одному Вогні я поплавлюся, або підірву все навкруги. Плюс мої амбіції пізнати всі стихії мене не полишають.
Хм. Можна було б до Остари на воді посидіти.... А там переповзти на Землю, на Купайла - здійнятися до Повітря, на Рівнодення - пірнути знову у Воду і вже на наступну Літу - здійнятися Вогнем. Ммммм. Які плани.
Дивує просто, наскільки я неорганізована та лінива на Воді. Ще трохи виносить мозок той момент, що для цієї стихії підходить ніч, а мені щось не дуже хочеться збивати режим і вечором не особливо на щось тягне. Треба настроїти нічний режим: практика з заходу сонця до 11-12 ночі. Важкувато, але варто пробувати.
Медитувала на воду. Ах! Після виснажливих прогулянки та ритуалу лягла вдома, занурила руки в мисочки з водою і відправилася до стихії. Глибокого проникнення не було, але осяяння приємно вразили.
1 - вода володіє інформацією, вона її сприймає від усюди. Це так зване "надчуття".
2 - як тільки щось пізнає одна краплина, всі навколо "знають" також. Тут майже нема меж. Вся вода споріднена.
3 - як висновок, можна отримувати інформацію від будь-якого предмету/істоти через доторк, або інші контакти, тимчасово відновлюючи єдність води між ними і собою.
Ух! На рівні розуму - норм.
А от знеболити розбите коліно так і не вдалося. Треба почитати і напрактикуватися )))
Раз місяць почався так ліниво, то весь місяць буде присвячиний Воді-Водиці. Інакше я її точно не зрозумію, не відчую, але це - щоденна практика, щоденні медитації, щоденна творчість на тему і все нехай зводиться до Води. Вийде? Було б класно. Мені навіть цікаво, чому у мене з цією стихією зараз так туго. Може через те, що літо - традиційно пора Вогню, який пішов мені шикарно, але я підозрюю, що на одному Вогні я поплавлюся, або підірву все навкруги. Плюс мої амбіції пізнати всі стихії мене не полишають.
Хм. Можна було б до Остари на воді посидіти.... А там переповзти на Землю, на Купайла - здійнятися до Повітря, на Рівнодення - пірнути знову у Воду і вже на наступну Літу - здійнятися Вогнем. Ммммм. Які плани.
Дивує просто, наскільки я неорганізована та лінива на Воді. Ще трохи виносить мозок той момент, що для цієї стихії підходить ніч, а мені щось не дуже хочеться збивати режим і вечором не особливо на щось тягне. Треба настроїти нічний режим: практика з заходу сонця до 11-12 ночі. Важкувато, але варто пробувати.
Медитувала на воду. Ах! Після виснажливих прогулянки та ритуалу лягла вдома, занурила руки в мисочки з водою і відправилася до стихії. Глибокого проникнення не було, але осяяння приємно вразили.
1 - вода володіє інформацією, вона її сприймає від усюди. Це так зване "надчуття".
2 - як тільки щось пізнає одна краплина, всі навколо "знають" також. Тут майже нема меж. Вся вода споріднена.
3 - як висновок, можна отримувати інформацію від будь-якого предмету/істоти через доторк, або інші контакти, тимчасово відновлюючи єдність води між ними і собою.
Ух! На рівні розуму - норм.
А от знеболити розбите коліно так і не вдалося. Треба почитати і напрактикуватися )))