Благополуччя накладає певну відповідальність, вона диктує правила і вимагає певних рішень. Ми всі виховані в контексті "успіх-поразка", але нам якось забули пояснити що є що.
Я успішно народила. Справді успішно: сама, вдома, за 3 години, лиш під кінець з акушером на телефоні, без травм, тозривів, ускладнень і вже на наступний день ходила квартирою. Героїня.
У інших інакше. Знайома продавщиця на базарі жалілася за свою онуку, що теж нещодавно народила. В лікарні, за 22 тисячі гривень, з розсіченням і ускладненням у вигляді кровотечі, що потребувало повторної госпіталізації.
Хотілося спитати "Як так?"і "За що?" Чому жінка повинна страждати в такий і без того важкий момент? Чому хтось бере на себе забов"язання допомогти, а в підсумку шкодить? І як після цього можна заявляти про те, що домашні пологи небезпечні і госпіталізація обов"язкова умова для успішного народження?

Я відчуваю необхідність щось зробити, якось покращити цю ситуацію. Допомогти хоча б своїм прикладом і розповідями про те, як може бути. Щоб у жінок сформувалося уявлення про те, як маю проходити природні пологи. Нехай навіть вони народжуватимуть в поллоговому відділенні, але вони знатимуть, коли варто сказати "ні" і що вони в принципі вправі контролювати те, що з ними буде відбуватися. Тут не все так просто, але...

Інформація має виходити в маси. Жінки мають знати про варіанти окрім "так всі завжди робили" та "всі так роблять".

@темы: течія