Вчора після болючої, але дуже важливої розмови з досвідченим та уважним чоловіком я вирішила вилазити з лайна. Спосіб обрано економний у часі та ресурсах, експерементальний, але дещо шизофренічний. Ідею я вичепила з лекції Шафранової. Суть у тому, щоб подивитися на ситуацію зі сторони і порекомендувати комусь спосіб як із усього всього виліпити щасливу жінку, а тоді спробувати його ефективність на собі.
В результаті мене понесло. Я навіть подумую створити електронну переписку клієнт-консультант.... звичайно у своєму власному виконанні... Не. до біса роздвоєння особистостей. Достатньо просто погляду зі сторони і тверезих рекомендацій.
І ось вночі прийшов перший інсайт: я - тварина. і стосунки будую на тваринному рівні. Усвідомлення принесло сором, розчарування, але несподівано мені стало легко - все стало на свої місця. Я раптом з надзвичайною ясністю зрозуміла, чому чинила як чинила, чому я конкурую, чому зі мною поводяться саме так. Стало страшно, але я сама себе заспокоїла: "Це - база, основа. Це сам початок. Це рівень муладхари, рівень дитини, рівень тварини. І з цього і почнемо. Я готова вивчити уроки цього рівня і стати щасливою тут. І тут є чудові речі, є незаершені справи і непізнанний досвід. Все ж це матеріальний світ )))"
Мені хотілося злитися, ображатися, жаліти себе, але я не могла. Я подивилася своєму его в очі і сказала, що ми лишимося тут, на цьому рівні і будемо його зцілювати та наповнювати. Повільно та любляче.
А потім у мене боліла ліва голінь. Так, немов її хтось повільно викручував. Серед короткої материнської ночі. А потім біль заповнив усю ліву частину. Я відключилася, але пагано виспалася.
Дуже цікаво зрозуміти свій рівень, дуже важко його прийняти після такої наполегливої роботи над духовними сферами та у високих матеріях. Але я не відчуваю себе обдуреною. Скоріш за все, не будь оцієї нематеріальної роботи, я б ніколи не усівідомила хто я і що роблю, і ніколи б не мала шансу насправді рухатися далі по спіралі вдосконалення.
Як то кажуть: усвідомити свій рівень - значить бути готовою рухатися далі.
Мяув.
В результаті мене понесло. Я навіть подумую створити електронну переписку клієнт-консультант.... звичайно у своєму власному виконанні... Не. до біса роздвоєння особистостей. Достатньо просто погляду зі сторони і тверезих рекомендацій.
І ось вночі прийшов перший інсайт: я - тварина. і стосунки будую на тваринному рівні. Усвідомлення принесло сором, розчарування, але несподівано мені стало легко - все стало на свої місця. Я раптом з надзвичайною ясністю зрозуміла, чому чинила як чинила, чому я конкурую, чому зі мною поводяться саме так. Стало страшно, але я сама себе заспокоїла: "Це - база, основа. Це сам початок. Це рівень муладхари, рівень дитини, рівень тварини. І з цього і почнемо. Я готова вивчити уроки цього рівня і стати щасливою тут. І тут є чудові речі, є незаершені справи і непізнанний досвід. Все ж це матеріальний світ )))"
Мені хотілося злитися, ображатися, жаліти себе, але я не могла. Я подивилася своєму его в очі і сказала, що ми лишимося тут, на цьому рівні і будемо його зцілювати та наповнювати. Повільно та любляче.
А потім у мене боліла ліва голінь. Так, немов її хтось повільно викручував. Серед короткої материнської ночі. А потім біль заповнив усю ліву частину. Я відключилася, але пагано виспалася.
Дуже цікаво зрозуміти свій рівень, дуже важко його прийняти після такої наполегливої роботи над духовними сферами та у високих матеріях. Але я не відчуваю себе обдуреною. Скоріш за все, не будь оцієї нематеріальної роботи, я б ніколи не усівідомила хто я і що роблю, і ніколи б не мала шансу насправді рухатися далі по спіралі вдосконалення.
Як то кажуть: усвідомити свій рівень - значить бути готовою рухатися далі.
Мяув.