Все почалося з того, як я дізналася, що вагітна і вирішила підготуватися до такої відповідальної місії. Я чула про висаджування, але лише після прочитання книги "Жизнь без подгузника. Естественная гигиена для самых маленьких. Дар нежной мудрости.", висаджування стало одним із обов"язкових пунктів мого майбуьного материнства.
Книга мене надихнула. Найперше мене зацікавив сам підхід до піклування про дитину, його інтуїтивність та акцент на тісній взаємодії дитини та матері.
продовженняПісля народження, я спробувала реалізовувати прочитане, але я забула про основне: я слідкувала за Крихіткою, намагаламя її висаджувати, але у нас були постійні промахи. Все через те, що я просто не слухала її. Я принципово відмовилася від підгузників, усвідомлюючи,що якщо я зараз дозволю свбі розслабитися, потім можу так і не почати висаджувати свою донечку. Так пройшли 3 тижні сумнівів, безкінечного прання пелюшок та спроб. Поки мене несподівано не осінило: маленька дуже часто чхає, а потім майже одразу їй доводиться міняти пелюшки. Може це і є сигнал? Може їй зовсім не холодно, а так вона заявляє про своє бажання звільнитися від зайвого.
І це був початок успіху. Так. Донечка чхала, гикала та хникала, коли хотіла попісяти. З тих пір стало в рази простіше та легше. Ми не відмовилися від пелюшок і ще довго їх доводилося прати. Бували дні, коли все було мокре, бо вона загралася, або я не встигла. Але в мені росла певність. Ми завели мисочку, стелили немокнучі сарветки та вчилися співпрацювати.
Я не знаю, скільки я зекономила уникаючи памперсів. Може і ніскільки, бо були витрати на прання.
Я лише знаю точно, що я навчилася слухати свою дитину і домовлятися з нею.
Концепція висаджування, як на мене, побудована на простій ідеї "діти свідомі". Зараз я чітко розумію, що діти так само, як і дорослі відчувають дискомфорт, коли їхне тіло готове до випорожнення і як мінімум здатні про це заявити. Цікаво, що діти завжди заявляють. Вони не терплять, вони просять про допомогу, а не отримавши її протягом тижнів, звикають вирішувати це питання аби-як.
Єдине: вона завжди це роблять у свій спосіб.
Варто зазначити, що моя донька часто забувала просигналити. І тут мене рятували інтуіція та слідкування за часом.
Інтуіція. Це така зручна цікава штука, яка часто рятувала мене. В певний момент я просто знаю, що Малу треба висадити. Іноді у мене виникало відчуття, що я вже все пропустила, хоча донька була суха, і я про всяк випадок висаджувала її, як виявлялося дуже вчасно.
Це дуже корисне чуття, яке допомагає у всьому іншому також, коли маля нездатне чітко заявляти про свої потреби.
Слідкування за часом. Я просто зважаю на частоту, з якою мала пісяє і якщо сигналу не надходило, а часу пройшло вже багато, я просто знімала штанці і пропонувала їй попісяти. Ще важливо зазначити, що вона стабільно пісяє після пробудження, перед і після годування.
Є теорія про те, що висаджування позбавляє дітей права на незалежність, на право автономно вдовольняти свою потребу. Мені здається, що малюкам в кайфт бути максимально залежними.
Дитяча незалежність для мене міф. Я досі час від часу кладу свою донечку спати до себе в ліжко. Вона може спати і окремо, і зі мною. Це задежить виключно від можливостей та нашого бажання. Ми разом нраємо, я годую її. Майже не буває миті, щоб вона була сама, хіба що коли спить. Як може бути інакше при здоровій матері, в здорових умовах життя?
Та й є бабусі, родичі, друзі.
Висаджування допомогло мені спокійно виходити з дому, ходити в гості, їздити на фестивалі та ходити на природу, займатися своїми справами.
Головне у висаджуванні бути уважною до дитини. Це діалог, це співпраця. Я реагую на її сигнали, вона - чекає поки я все підготую.
Здається неймовірним, що моя 8-місячна донька проситься пісяти, чекає, поки її візьмуть на руки і подадуть спеціальний сигнал. Я досі вражаюся тому, що вона терпить до останнього.
Я безкінечно вдячна їй за те, що вже давно вона прокидається і проситься навіть вночі.
Можливо моя дитина - Диво. Але кожна мама може висаджувати своє немовля перед та після сну, після їжі - це природно. Це така стабільна база, від якої можна відштовхуватися, навіть викорисовуючи памперси.
Головне: домовляйтеся.
Висаджування - це діалог, в якому дорослий чує прохання дитини і пропонує свою допомогу. Не більше. Суть у діалозі, у здатності не бути байдужим до потреб дитини.