Хм, Вода. Що тут робити не дуже уявляю, саме тому і треба піднапружитися. Емоції це на данний момент моє слабке місце і стан безпорадності я досі приймати не хочу.
дніПеший день: стало страшно лінь готувати, тому відкрила своє серце і дозволила світу себе нагодувати. ну, я ж на фестивалі ) Взяла кружку з сухим цикорієм та згущіком, попросила гарячої води. З готовим цикорієм та двійкою просолених огірків мене зловив знайомий і запропонував погодувати. Я просто відкрилася і дозволила світ вдовольнити моє бажання.
Розкачала енергію двома попередніми енергіями, підключила воду і щось заворушилося в мені. Не звикла я ще до води, але коли я дозволила собі поцілувати в щоку Олексія, серце завирувало океаном.
Знову тантристи ) Що ж, після цікавої бесіди ми дуже добре продихали чакри знизу і зверху, а тоді вчилися робити Поцілунок маткою та тантричний масаж. Ем. Я зрозуміла, якою фігнею страждала в будинку Всесвіту і чого мені бракувало. Це при тому, що мені попалася досить затиснута партнерша (у всіх інь-янь вийшов, а я - це я) і я фактично працювала сама з собою.
День другий: вирішила чітко відслідковувати реакцію людей на ту, чи іншу мою практику. Плакала\депресувала. Вирішила змінюватися. Вода - це зміни. Для мене завжди зміни. Ух. Страшно. Знову аукаються Таро. Двічі за день - це вже підозріло ) Скучили
День четвертий: Прокинулася з глибокою депресією. Нічого зробити не вдалося, просто не хотілося. Хмотілося згорнутися калачиком і не вилазити. Допомогли тільки крапелька іланг-ілангу (на волосся та між грудей) та масаж сердоліком між грудей. Попустило і стало легко, хоч і тягар серця не зник.
Ах! Жіночі посиденки )
Не можу включитися у стан води. Важко, тяжко і депресивно. Нічого не роблю днями.
День шостий: медитація "Я - Вода". Стало зрозуміло, чому я вважала, що вода - це роль Коханки. Любити, творити, наповнювати, розчинятися в комусь і окриляти, пірнати в сам морок і підніматися до небес. Значно більше, аніж просто злиття тілами - мистетцтво єднання та алхімії.
____________
Висновок: У мене з Водою все туго і кепсько. Я за цей тиждень майже нічого не робила, стала лінива настільки, що навіть вранішню йогу не робила. Нічорта не робила, майже не медитувала. Відчуття стихії майже нульове. Треба буде приділити їй нормально часу та зусиль, може наступний місяць, після Повітря. Треба пропрацювати це.
Після хорошого прогріву вогнем я перейшла до Землі.
Я вирішила не відходити від попередніх сексуальних практик і просто додавати практики землі.
Пеший день: пускання коренів, медитація "Моє тіло - ландшафт", спіральне дихання. Зранку, під час "Дихання маткою" я відчула перший енергетичний оргазм. Неймовірне переживання. Тіло нмоє ще не готове, але щоденні практики вже дають свої плоди. Ля-ля-ля Вечором було вже краще, але тіло дуже напружувалося і звичка кайфувати на право та на ліво знову все зіпсували.
наступніДень другий: дихання маткою - так. Без особливого екстазу, але відчуття тепла та наповнення були. І відчуття власного тіла надзвичайне, відчуття кожної частини тіла. Медитація на стихію - відчула себе діамантом. Твердим, прозорим, сяючим, потужним. Ах! Все тіло таке тверде, таке ясне. А після.... Досі хочеться вигинатися, гнутися, звиватися. Танець - мандала стегнами - о! тааак!) Плавні вигини руками та тілом. Відчуття тіла такі.... Наспівування - так ) Просто так ))) Мир-мир )
День третій: Приймала свого колишнього. Вірніше, навіть не його, а ті стосунки, які були, себе і його в них. Було нестерпно важко і так душно. А вночі я прокинулася від енергетичного оргазму. Про такий побочний ефект ніхто не писав, але я якраз попрактикувала спонтанний прилив сексуальної енергії. Дуже цікаво, що в процесі проявилися дуже цікаві штуки. Звичайно, енергію я піднімала в аджну, от різні откровання і полилися на мене.
День четвертий: Почала прокидатися о 5-й. Може це пов"язано з тим, що я перестала тепло вкриватися і закривати на ніч балкон? Все ж таки вранішній холод, але тепер я не відключилася і спокійненько встала о 6-й, що не виходило багато місяців впертих спроб.
Прийняття стосунків з Антоном. Ех, як жеж мене ковбасило.... Визнати біль, визнати насолоду, визнати злість, визнати любов, визнати агресію, визнати самовіддачу і прийняти їх. Виснажена та нещасна. Потім ще вечором. Тіло нарешті розслабилося, нарешті відпустило. Було дуже важко пробачити все собі. Не йому, а собі.
А от практика на прийняття подарунків не пішла і все. На фізиці я приймаю, але емоційно стискаюся. Більше практики.
Проаналізувала своїх партнерів за чакрами. Мнда. Розбір був ч\б, дуже категоричним, але він дуже добре показав, хто є хто. Чому я не робила цього раніше? Ну, чому? Я планувала це зробити так давно.... Ще треба проаналізувати себе, окремо і в стосунках з ними, їх і наші стосунки. Але за більш розгорнутой системою. Якось стало на місця. І стосунки з Кутцем показали мій ріст, як жінки в стосунках, а не просто. Позитив минулого )
День п`ятий: Дихання чакрами не пішло. Якось криво і туго. Інтимні м`язи зі мною. 2 тижні щоденних заннять зранку і перед сном, ще може вдень під настрій і я відчуваю 6 кілець о_0. Я навіть не знала, що їх стільки і що ними можна щось робити.н Потрапила на тантричну практику для жінок) мур. Накачували енергію Землі, розкривали серце, вчилися видихати, качати внутрішні м"язи. Колективне продовження моїх домашніх практик під керівництвом прекрасної жіночки. А от психологічна гра "Богині в кожній жінці" мене вразила і збила з пантелику. Так, мене періодично треба трусити і нагадувати мені те, що я знаю, але вперто ігнорую. Тренер навіть точно вказала, що осяяння було в районі 3-х днів і що дві мої мети не такі вже різні. Ну, як після такого можна називати їх всіх поголовни «шизотериками»? Але звідки в мені архетип Гери?
Проаналізувала своїх партнерів за чакрами. Мнда. Розбір був ч\б, дуже категоричним, але він дуже добре показав, хто є хто. Чому я не робила цього раніше? Ну, чому? Я планувала це зробити так давно.... Ще треба проаналізувати себе, окремо і в стосунках з ними, їх і наші стосунки. Але за більш розгорнутой системою. Якось стало на місця. І стосунки з Кутцем показали мій ріст, як жінки в стосунках, а не просто. Позитив минулого )
День шостий: спозаранку прогулялася до Дніпра, виговорила свою образу на Олексія. На зворотньому шляху на розвилці Гекати, заривши ноги в холодний пісок, видозмінила вчорашню практику дихання зі стоп через матку у серце, видихаючи імена. Ах, як мені полегшало, я неначе пререстала тримати їх всіх всередині своєї грудної клітки. Повернулася до палатки і тут таки знайшла свої улюблені кільця 4-х стихій, які загубила вночі після зустрічі з Фарафановим. Цікаво, що один милий чоловічок, почувши, що я загубила кільця, подарував мені своє і пообіцяв, що я знайду свої. Дякую.
День сьомий: день прострацій та зависання. Проявилася така гостра антипатія до Олексія, що це просто жах. Певно почало вилазити, хоча я наче вибрала все, збираючи Лютиковий букет. Подарувала йому і його перемкнуло. І мене за інерцією. Нічого, навчилася викручувати кліщів, як колись навчилася боротися з блохами. Напевно тут потрібно те саме. ____________________________________________________________________
Висновок: Я недооцінювала Землю. Раніше це була для мене така шакті стихія, а виявилося вона огого яка сексуальна та сильна, єдина повна стихія, сильна, стійка і рухлива. Земля дуже рухлива, це треба вміти відчувати, вона змінюється і рухається настільки в ритмі, настільки гармонійно з усім навколо, так змінюючи все навколо, що це здається несуттевим до самого апогею. Вона реально не виривається з картини, а змінює разом все чого торкається, тому і це так повільно і так невідворотно.
Знову таки хочеться лишитися в стихії. Вона така повна, така в собі, така м`яка, така... Після такого спокою страшнувато переходити на нестійку Воду.
Настрій скаче просто жесть. Просто нереально. З цим важко жити. Я почуваюся жахливо. Апатія, депресія і розчарування в собі. Спокій, оптимізм, впевненість у своєму майбутньому. Апатія, депресія. Спокій, оптимізм. Апатія, депресія. Спокій, оптимізм.
Ще трохи і в мене знесе дах. Шкода, що поряд нема людини, яка б підтримувала і не дозволяла провалюватися в ці емоційні прірви. І взагалі нема нічого, щоб мене тримало. Нажаль люди навколо в основному непомітно для себе підштовхують мене до краю. Хоча.... Що там підштовхувати? Я готова щохвилі сповзти туди, а схил крутий...
Дуже важко. Я то безмірно щаслива, то просто спустошена. Ніяк не можу зрозуміти алгоритм. Чому мене так кидає, що запускає процес? Виходить тільки зусиллям волі відганяти дурні думки. Дурні руйнівні думки. Сама дивуюся тому, наскільки слабкою я стала. Наскільки важко привести себе в норму. Всі знання та вміння зникають і лишаюся я сам на сам зі своїм внутрішнім болем, який щоб я не робила лишається всередині. Моє маленьке емоційне пекло.
Якось так.
Але, на противагу цьому жаху у мене третій тиждень стихійних практик і намір змінитися. Бо мені здається, що я зовсім-зовсім-зовсім не змінилася. Не подорослішала, не набралася досвіду. Багато «не». Коротше: застрягла десь там, де бути більше не хочу.
Настрій скаче просто жесть. Просто нереально. З цим важко жити. Я почуваюся жахливо. Апатія, депресія і розчарування в собі. Спокій, оптимізм, впевненість у своєму майбутньому. Апатія, депресія. Спокій, оптимізм. Апатія, депресія. Спокій, оптимізм.
Ще трохи і в мене знесе дах. Шкода, що поряд нема людини, яка б підтримувала і не дозволяла провалюватися в ці емоційні прірви. І взагалі нема нічого, щоб мене тримало. Нажаль люди навколо в основному непомітно для себе підштовхують мене до краю. Хоча.... Що там підштовхувати? Я готова щохвилі сповзти туди, а схил крутий...
Дуже важко. Я то безмірно щаслива, то просто спустошена. Ніяк не можу зрозуміти алгоритм. Чому мене так кидає, що запускає процес? Виходить тільки зусиллям волі відганяти дурні думки. Дурні руйнівні думки. Сама дивуюся тому, наскільки слабкою я стала. Наскільки важко привести себе в норму. Всі знання та вміння зникають і лишаюся я сам на сам зі своїм внутрішнім болем, який щоб я не робила лишається всередині. Моє маленьке емоційне пекло.
Якось так.
Але, на противагу цьому жаху у мене третій тиждень стихійних практик і намір змінитися. Бо мені здається, що я зовсім-зовсім-зовсім не змінилася. Не подорослішала, не набралася досвіду. Багато «не». Коротше: застрягла десь там, де бути більше не хочу.
Цей місяць я вирішила присвятити стихіям. укрДостатньо читала про це, достатньо знаю з досвіду, але все поверхнево, на рівні фактів. Я мало що реально пробувала на власній шкурі. До того ж мене зацікавила концепція Л.Ренар про ролі жінки за стихіями.
Перший тиждень - Вогонь. Багато практик на розкриття сексуальності, медитації на вогонь, дихання сонцем, самомасаж "Три кола вогню".
Відкриття: 1. я пережила та усвідомила пристрасть. Надзвичайне переживання, в світлі якого багато іншого переосмислилося також. Це дуже чітко виразилося в зміні ставлення до СА 16, Башта. З точки зору пристрасті - це скоріше колодязь можливостей. В ньому і нове бачення себе, і втрата колишніх обмежень, і політ (нехай вниз, але часто це єдина умова розкриття крил), і ривок на зустріч власним страхам, і виклик собі "Зможу?" Раніше ця карта сприймалася гостро негативно, але тепер з"явився природний баланс чорного та білого. І тепер - це скоріше позитивна карта для тих, хто палає життям.
2. Я усвідомила, що боюся горіти серцем, але це саме те, через що я повинна свідомо пройти. Ступити на зустріч новим стосункам, новим враженням та новому життю.
3. Вогонь на рівні розуму просто випалює. Так, купа ідей, бажаннь, вражень, спостережень, але в певний момент я просто не змогла зупинитися. Увага плигала, літала, ідеї вимагали термінової реалізації незалежно від того, чи під силу це тілу в данний момент. Бажання все зробити якнайкраще і повний ігнор стану тіла. На цьому рівні енергії взагалі має бути не надто багато і вона має максимально швидко перенаправлятися кудись, краще в продуктивну дію. В будь-якому разі так для мене ))
4. У мене чоловічий тип сексуальності. Жіноча - вона як вічний вогонь - горить собі і горить, все в неї добре, все кайфово і так, нічого робити особливо но треба, тільки підтримувати. А в мене - періодично фонтанує з усіма побічними наслідками. Не те щоб я вважала, що це дуже погано, але дуже закортіло дізнатися, як там на іншому боці і розивнути в собі певні якості.
5. З магією вогню у мене не дуже. Насичуватися сонцем виходило, медитувати на свічки можу, робити зігріваючі суміші - на раз два, а більше - якось і не тягне.
6. Танці - це мій вогонь. Все можна викинути, але танці та віяла для мене - це найліпша вогняна практика.
7. О, так! Щоденний самомасаж після пробудження і перед сном. Чуттевість, розслаблення, допомога руху енергії, гармонізація, оздоровлення і просто кайф ))
Підсумок:
Як для першого тижня все пройшло добре. Можна було б і краще, але було важкувато включитися в ритм цілодобової щоденної практики. Попри відлинювання та елементарну лінь мені відкрилося багато цікавого про себе і про стихію вогню. Хочеться попрацювати з цим в наступному місяці більше. Покладено хороший початок для подальших практик та відкриттів. ___________
Этот месяц я посвятила стихиям. ру Достаточно читала об этом, имею достаточно опыта, но все поверхностно, на уровне фактов. Я мало что реально прожила на собственной шкуре. Плюс меня заинтересовала концепция Л.Ренар о роли женщины по стихиям.
Первая неделя - Огонь. Многие практик на раскрытие сексуальности, медитации на огонь, дыхание солнцем, самомассаж "Три круга Огня. </ Div>
Открытие </ u> 1. я пережила и осознала страсть </ i>. Удивительное переживание, которое изменило мое отношение к другим вещам тоже Это очень четко видно по изменении отношения к СА 16 Башня </ b>. С точки зрения страсти - это колодец возможностей. В нем и новое видение себя, и утрата прежних ограничений, и полет (пусть вниз, но часто это единственное условие раскрытия крыльев), и рывок навстречу собственным страхам, и вызов себе "Смогу?" Ранее эта карта воспринималась остро негативно, но теперь, появился природный баланс черного и белого. И теперь - это скорее положительная карта для тех, кто пылает жизнью.
2. Я осознала, что боюсь гореть сердцем, но это именно то, за что я должен осознанно пройти. Ступить на встречу новым отношениям, новым впечатлениям и новой жизни.
3. Огонь на уровне ума просто выжигает. Конечно же: куча идей, желаниям, впечатлений, наблюдений. Но! В определенный момент я просто не смогла остановиться. Внимание прыгало и летало, идеи требовали срочной реализации независимо от того, под силу это телу в данный момент. Желание все сделать как можно лучше и полный игнор состояния тела. На этом уровне энергии вообще должно быть не слишком много и она должна очень быстро перенаправляться куда-то, лучше в продуктивное действие. В любом случае так для меня))
4. У меня мужской тип сексуальности. Женская - она как вечный огонь - горит себе и горит, у нее хорошо, все кайфово и так, ничего делать особенно но надо, только поддерживать. А у меня - периодически фонтанирует со всеми побочными последствиями. Не то чтобы я считала, что это очень плохо, но очень захотелось узнать, как там на другой стороне и развить в себе определенные качества.
5. С магией огня у меня не очень. Заряжаться от солнца получалось, медитировать на свечи могу, делать согревающие смеси - на раз два, а больше - даже и не тянет.
6. Танцы - это мой огонь. Все можно выбросить, но танцы и веера для меня - это лучшая огненная практика.
7. О, да! Ежедневный самомассаж после пробуждения и перед сном. Чувственность, расслабление, помощь движения энергии, гармонизация, оздоровление и просто кайф )) Итог: </ u>
Как для первой недели все прошло хорошо. Можно было бы и лучше, но было трудно включиться в ритм круглосуточной ежедневной практики. Несмотря отлынивания и элементарную лень мне открылось много интересного о себе и о стихии огня. Хочется поработать с этим в следующем месяце больше. Положено хорошее начало для дальнейших практик и открытий. [/ MORE]
Хм. Незабудку використовують для укрлюбовної магії і вплив маленького букетика я вже побачила в очах колишнього. Можливо вона причетна і до того, що я вже три дні під ряд думаю про своє перше кохання. Ах! Сильна квітка, це при тому, що нічого в напрямі любовних справ навіть не думалося, тож я вирішила спробувати її в дещо іншому: відновити стару дружбу.
Трохи сухих квіток (кілька свіжих теж попадало) розтерла із дрібкою солі дерев"яним товкачем у ступці. Цікаво, що ступка керамічна і має товкач, який я завжди використовувала, а тут «прийшло». На стіл кладеться предмет, що символізував стосунки, те, що об`єднувало. У мене це була колода Тарот.
Над предметом зсипається порошок у долоню, іншою накривається і долоні складаються перед серцем. Настройка на людину, згадування теплих переживань. Далі «обмивання» руки рукою порошком зі словами: «Як рука до руки, так рука руку (3 рази). Можна порізно, а ліпше разом. Союзниці, подруги, сестри.» Руки розкриваються, подумки посилається тепло з серця. «Як рука до руки, так рука руку. Якщо цей союз ще може нам щось дати, нехай він оживе і розквітне буйним квітом. Ти вільна не відповідати на поклик.» Долоні перед серцем. Залишки порошку здуваються з посилом до людини.
Щож. Буду чекати на результати ))) ________________
Хм. Незабудку используют для рулюбовной магии и ее действие я ощутила на себе: бывший как-то странно смотрел, как тогда, три дня к ряду вспоминаю свою первую любовь... Маленький букетик, но какой мощный. И при том, что я- то ничего не делала и даже не думала. Посему решила попробовать его в действии, но не в любви, а в дружбе.
Немного сухих цветов (пару свежих тоже попало) растираются с солью в ступке деревянным пестиком (почему деревянным? Так надо Над предметом, что символизировал отношения, или объединял их насыпается порошок в ладонь, другой накрывается. Ладони складываются перед сердцем, вспоминаю образ человека и теплые переживания. Рук "обмывают" порошком друг друга и проговаривается: «Как рука к руке, так рука руку (3 раза). Можна порознь, но лучше вместе. Союзницы, сестры, подруги.» Руки раскрываются в приветствии, из сердца - посыл тепла. «Как рука к руке, так рука руку. Если этот союз нам может еще что-то дать, пусть оживет и буйно расцветет. Ти в праве не отвечать на зов» Руки складываются перед сердцем. Остатки порошка сдуваются как бы в направлении человека.
Анна-Люсія сиділа в парку. Був кінець травня, дерева шепотіли щось своїми смарагдовими кронами, від чого в голові ставало зовсім порожньо і шум міста відступан на задній ледь помітний план. Було спекотно і так солодко. Дівчина дозволила собі відкинутися на спинку лавки від чого її молоде тіло під легким сарафаном набуло особливої звабливості. Про цю звабливість вона підозрювала, але теж десь на перефирії, поки не відчула збудження. Воно було подібне тремтінню гарячого повітря на горизонті, між складками якого проступають охристі сполохи розпеченої жаги. Збудження було десь на горизонті її свідомості, тоді ближче і ближче, поки не стало зовсім поряд і не почало пульсувати в такт серця. Не її серця. І збудження було не її, але вона явно була його причиною і потенційним об`єктом. Це дратувало. На порятунок з глибин свідомості виринув внутрішній діалог і почав нашіптувати: «Це не до тебе. Не надумуй. Чим ти можеш зацікавити...». Анна-Люсія не вступила в безглуздий діалог і відправила набридливого балабола назад на дно свідомості. Вона повільно піднялася з приємного стану медузи і глянула в напрямі джерела сигналу. Накрило гарячою хвилею, від якої стало душно і захотілося відкинутися назад, ніби нічого і не було. Пізно. Юнак напроти помітив її і вона відчула його готовність йти в наступ. Анна-Люсія затримала дихання і сконцентрувалася на відчуттях власного тіла. Вдих. Голова світлішає, прохолода від маківки огортає все тіло. Видих. Кокон кристалізується і чужі відчуття та бажання відступають геть. Знову тільки вона. - Вам зле? - він підвівся з лавки і в один крок опинився зовсім поряд. Молодий, десь до тридцяти, статний, добре вдягнутий, чорнявий, вже засмаглий, від чого його сірі очі ще пронизливіше виділялися на обличчі. Впевненне підборіддя, трохи монгольські вилиці, хитрі сірі очі. «О! Знав би ти наскільки і через кого.» Але сіроокий молодик не чекаючи на відповідь, торкнувся її чола прохолодними кінчиками пальців. Тілом пройшла крижана хвиля, але кокон чудово тримався і більше нічого не пропустив всередину. Анна-Люсія відсунулася в бік. - Що ви робите? - зімітувала вона тихе обурення та легке зніяковіння пуританки. Нічого що пуританки не дозволяють собі легких барвистах сарафанів і не розвалюються в парку на лавці посеред міста. Це була ідеальна суміш для досвідченого ловеласа, що стояв перед нею. З одного боку відступ та захист, а з другого - визнання його першої перемоги. Анна-Люсія любила погратися в котика та мишку. Сьогодні їй було лінь гратися в котика. - Вибачте за мою нетактовність, - Ловелас сів поряд. Навіть з-під кокону Анна-Люсія відчувала наскільки йому подобалася така нетактовність. - Ви така прекрасна відпочівали в тіні, а потім підняли голову і мені на мить здалося, що ви втратите свідомість. Його засмаглі міцні руки підхоплюють її непритомну і ... Дівчина прогнала з голови липку, як розплавлена жуйка фантазію, не вдаючись чия вона. - Так спекотно. - прошепотіла вона і послала йому усмішкою прощення. І крапельку прохання. Самим нахилом голови, звівши очі в далечінь. «Спека - не ваша провина, але ви можете мене врятувати. Якщо хочете» Звичайно, він хотів.
Якби вона була кішкою, то все б закінчилося вже сьогодні, можливо навіть до заходу сонця, аби опісля заснути у власному ліжку і прокинутися самій. Анна-Люсія любила прокидатися сама. Але цього разу вона була мишкою і квапитися не збиралася, тому після легкої прогулянки вони сиділи в рятівній прохолоді кафе. Його звали Антуан і він не звик квапитися ні з кавою глясе, яку він пив дуже повільно, смакуючи кожен ковток, а ні з жінками. Вона це бачила і їй це подобалося. Не було потреби підтримувати його інтерес і охолоджувати пристрасті. Можна було просто їсти ніжне вешкове морозиво і бути милою мовчазною мишкою, яка в якусь мить глянула на годинник і округлила очі від здивування. Він посадив її на маршрутку і обіцяв подзвонити. Дзвонити він збирався вже цієї ночі.
Майже одразу Анна-Люсія відчула, що щось не так. На контрасті після спілкування із звабливим Антуаном це відчувалося аж надто гостро. Бажання тікати з маршрутки не було, натомість треба було терміново щось зробити, рухатися вперед і дуже швидко. Вона роззирнулася маршруткою і помітила спереду знайому потилицю. Люцій. Вона перескочила на сидіння перед ним і зазирнула йому в обличчя, а насправді - трохи відсунула пелюстку кокону і краєм свідомості всередину нього. Вона мало не закричала і не сіпанулася назад, накинувши на себе всі можливі щити, кокони та блоки. Всередині Люція був паралізуючий холод. Вірніше це він був "там". Замість того, щоб тікати та захищатися вона на останньому диханні схопила ту обморожену примару, що стала Люцієм і вирвала за собою у реальність. Люцій глянув на неї напівсвідомо, але вона знала, що він тут. Анна-Люсія притислася головою до скла і з насолодою вдихнула застійне густе від пекельної спеки повітря маршрутки. - - З поверненням, Люцію! Ходімо зі мною. - сказала вона спокійно і відчула його мовчазну згоду. На щастя її дім був поряд із зупинкою. На щастя він зміг дійти сам.
Мала їхати здавати аналізи, вже зібралася, одяглася... і напоролася на зубочистку. Саме тією точкою на великому пальці, де проходить венка. Біль та кров в 2-й місячний день. Тепер я нікуди не піду, сьогодні точно )
Суцільні обмеження: Довготривалі щасливі стосунки? В доступі відмовлено. Свобода подорожей? Функція тимчасово недоступна. Самоконтроль? Не активно. Самореалізація? На рівні базових потреб + читання.
Просто жити. Це найскладніше, коли нічого зробити, змінити не можеш, нічого. Не можеш банально себе забеспечити, але Світ піклується, дбає, навіть балує.
Суцільні обмеження: Довготривалі щасливі стосунки? В доступі відмовлено. Свобода подорожей? Функція тимчасово недоступна. Самоконтроль? Не активно. Самореалізація? На рівні базових потреб + читання.
Просто жити. Це найскладніше, коли нічого зробити, змінити не можеш, нічого. Не можеш банально себе забеспечити, але Світ піклується, дбає, навіть балує.
Важко вставати, вірніше навіть незвично, бо прес більше мені не належить. Сильно не розганяюся, бо після розгону я незмінно впадаю в сплячку після дня в дорозі (хоч і в дорозі я сплю). І, здається, мені час вводити денний сон в свій режим. Оновлення раціону: я ще до усвідомлення вагітності підсіла на цикорій з молоком та омлети/яєчні. Часом кортить якоїсь кисломолочки, або сиру. Рисова каша здатна замінити ситну їжу, коли нічого їсти не хочеться та солодощі. Відкриття останнього часу: свіжомороженний горошок - не дуже дорого, дуже смачноі дуже корисно; курага; свіжа кропива - це так смачно, гемоглобіново, вітамінно, кальційно і треба ошпарювати, точно ошпарювати, тоді смаааачно і нічого не пожалить.
Пішло молозиво.
От тільки ясна кровоточать досі.... Не так сильно, як раніше (терапія допомагає), але ж...
Мене підтримує стільки людей... Це так приємно, таке собі нагадування про те, що дитина - це благословіння ))) Реально почуваюся блаженно. Мур. Нехай я досі в Ірпені, але вже післязавтра можу бути в Полтаві. 7-го Ната покликала до Білорусі. Ще треба б заїхати до ЛЬвову )
Ах! Тут ще робота накльовується ) Що вийде?) Навіть як не вийде, це була чітка відповідь на мій запит про шлях.
Стільки всього відкривається, стільки... Я часом плачу, думаю про себе погано, переймаюся про майбутне, парюся\плачу\парюся\плачу. Треба робити це якомога менше. А часом плачу від щастя, думаючи про те, що стану мамою. Я буду мамою. Це - найкраща фраза на світі. Краща може бути тільки її еволюційне скорочення: «я - мама». Я на половині шляху. Я самотня. Я розгублена. Я щаслива.
Як Львів? Львів, як Львів. Вуличний, парковий, дощовий, грайливий. Зваблює, але не нав`язується. Просто пропонує себе, як поле діяльності. Туди-сюди прекрасний стоп з прекрасною дівчиною.
Мрррр. Чухаються лапки, як хочу рухатися далі, бігти, бігти прямо зараз, прямо зараз.... Якби ж не курси.... Але це теж великий плюс: маю час добре зібратися, привід повертатися до Києва, бачитися з мамою та іншими крихітками. В мене аж настрій піднявся від самого факту зборів, і нехай це буде аж-аж через дві доби, я знову танцюю, а це - більш аніж конкретний показник того, що все як слід ))
Весна близится и до Равноденствия еще есть время пошалить, посему испробую усовершенствованный став. Поиски в интернете не принесли никаких результатов. Все ставы непонятные и абсолютно не отзывались. К тому же описание авторов вгоняло меня в глубокое уныние. Но один человек спрашивал меня про один интересный став на отношения и сей став +/- мне понравился, если снова таки забыть предложенное описание. Пришлось перебрать 9 вариантов става с разными рунами и разным порядком. Неизменно оставались Маназ,Феху и Перто. Упорно просилась Ингуз и Кеназ. В результате, 10-й горячий вариант готов.
Итак: лаконичное, аккуратное и вместительное "Решето страсти".
Что же за начинка? Маназ - единство сознательного и подсознательного. Встреча со своими желаниями в лице некой особы и осознание их. Уровень мыслей Феху - это сердце и корень става, основополагающая энергия - само желание, сама природная страсть, истинные склонности и их реализация. Кеназ - ясность, открытое проявление, сознательная реализация страсти Феху.Уровень тела Пеорт - открытие сердца, переход в новое состояние, перерождение. Уровень эмоций Ингуз - полнота, плодовитость союза на уровне переживаний и взаимодействия, переплетение. Исход
Как показано на картинке, став будет наносится на сердолик для этого купленный. Строк действия самих рун - до Равноденствия. А после уже запущенные процессы пусть сами естественно текут. Оплата: колокольчики на красных лентах на дерево (?).
Ох, не сгореть бы мне от этого става....
________________________
22/03/2015 Что-то неясное. Первое: под став лег очень нежный сердолик медового цвета. Он не был вырезан, просто надпись. Второе: появились интересные особи, но что-то не ясно.
Курс для тих, хто хоче отримати в руки магічний інструмент спілкування зі світом та своїм внутрішнім всесвітом. детальніше Навчання включає в себе медитації на архітепи Таро, їх усвідомлення, виявлення в навколишньому світі та всередині себе, вміння з ними взаємодіяти. Також курс включає знайомство через таро з силою стихій та практику її використання.
Та багато-багато іншого для взаємодії зі світом, самопізнання та розвитку власного потенціалу.
Заняття очні (Київ) 2-3 рази на тиждень.
Запис за телефоном 093 742 70 83
Это курс для тех, кто хочет обладать магическим инструментом познания мира и самих себя. далее Ви научитесь медитировать на архетипы Таро, осознавать и распознавать их в себе и в мире, научитесь с ними работать. Также курс включает знакомство через призму таро с силой стихий и практику ее использования.
И много-много другого для познания мира и себя, и развития собственного потенциала.
Занятия очные (Киев) 2-3 раза в неделю. Запись за телефоном 093 742 70 83
Раз уж я занимаюсь магией и считаю себя чуть ли не профессионалом, то полезно повышать свой уровень, проверяя те или иные техники, которые передаются из рук в руки.
Начну с невинного талисмана для привлечения удачи и приятных перемен. Как раз луна еще растет, а успех в работе с людьми будет мне на руку.
5 сушенных лавровых листьев связать красной нитью и повесить над входной дверью со словами: "Лавр, выросший под солнцем горячим, принеси мне успех, добрые перемены и удачу!". _________________ Что ж: 2/03/15.
3-й листочек отказывался быть в вязке. Как результат- 4 лавра. Вязку не захотелось пытаться вешать над дверями, да и негде было. Погуляла в сумке. Рассыпалась. Но. С утра звонков было больше, чем я смогла принять в свой выходной. По сему - только один клиент. Уиии! Посмотрим, что будет дальше.
Первый день таков _________________ Хех. 12/03/15 Клиенты есть регулярно. Ритуал работает.
Це були лише три дні і це було прекрасно. Я очікувала всього різного. В перший ранок я пішла, щоб звільнитися від звички страждати через свої перші стосунки. Так, я отримала це. Тепер я згадую тільки хороше, такі приємні маленькі детальки, подарунки взаємоперебування, миті щастя разом.
Це приємний бонус. На медитації я відчула себе, відчула своє тіло, зовсім трошечки, але я була цілістною, радісною і вільною. Я була ярою, я була вільною, я була абсолютно беззахистною і відкритою.
От це відчуття абсолютної відкритості та вразливості - найцінніше.